Шлюбний конвеєр

Біля парадного входу до Центрального РАЦСу столиці, що на проспекті Перемоги, вчора було ніде яблуку впасти. Одні чекають на приїзд молодят, інші, з камерами та білосніжними голубами в руках, — уже очікують новоспечену сім’ю на виході. Родина Бондарів виглядає своїх молодих. Ті мають стати на рушник об 11:20. «Так, усі сюди, — гуртує людей фотограф. — Уявіть, що вже під’їжджають наречені, а ви їм аплодуєте... Знімаю!». Гості радісно плескають у долоні і всміхаються в далечінь. «Наших молодят захопила безкінечність вісімок. Вони поставили собі за мету в житті — нескінченне щастя в шлюбі та злагоду. Сподіваємось, дата стане запорукою їхнього щастя», — ділиться з «УМ» мама нареченого Дмитра Бондара, Валентина Дмитрівна, тримаючи напоготові розкішний букет квітів.

За словами пані Валентини, досі вона не вірила в магію чисел. Окрім того, в час її весілля такого збігу дня, місяця і року не було. «Досі не вірила в цю дату, але від сьогодні, коли одружується мій син, будемо вірити!» — радіє щаслива матір. «Це наша дата, хочемо одружуватись саме сьогодні, — підхоплює щасливий наречений Дмитро. — З майбутньою дружиною познайомилися в метро на ескалаторі». Наречена Марія в білосніжній сукні з червоними візерунками лише уважно поглядає на коханого. «Молоді, до РАЦСу, — звертається до них молода дівчинка в національному строї з текою в руках. — Гості, за нареченими!». Деякі молодята так поспішають на свою чергу, що аж перечіпляються через сходи. Час для розпису вчора був на вагу золота: на кожну пару закоханих виділяють лише по десять хвилин!

Наступні на черзі — інтернаціональні наречені. Він — голландець, вона — з України. Пара приїжджає на шикарній раритетній «Волзі», наречений статечно подає руку коханій і щось шепоче по–англійськи. «Я — Наталя Назарова, а це — мій наречений Наут Бонгерс, — по буквах вимовляє кореспонденту «УМ» ім’я та прізвище молодого Наталка. — Ми познайомилися три роки тому в Голландії, де я навчалася». За словами через п’ять хвилин Наталі Бонгерс, вони з коханим зовсім не планували одружуватись 08.08.08 — у день, коли передбачався такий ажіотаж. «Насправді ми планували одружитись 29 вересня, але родичі постійно щось переносили, і ось одружуємося сьогодні», — усміхається щаслива наречена, і на заклик дівчинки у вишиванці з РАЦСу поспішає на розпис.

У приміщенні РАЦСу справжній вулик. В об’єктиві десятка камер — наречені та гості, для яких от–от розпочнуть святкову церемонію. 19–річній Катерині Костенко й Олександру Кудрі також вдалося учора поєднати свої долі. Молодята, які зустрічалися сім років, обрали саме цю доленосну дату не просто так. «Спочатку цей день для нас нічого не означав, — каже наречена. — Але потім помітили якусь закономірність. От мої батьки одружилися 6.08.1988–го. А з Сашком познайомилися 18 серпня».

Загалом учора в Цент­ральному РАЦСі поєднало свої долі 75 щасливих пар.