Небажання власників індустріальних монстрів усерйоз опікуватися технічним переозброєнням заради оздоровлення довкілля спорадично призводить до позаштатних ситуацій. Чергова з низки зафіксованих на комбінаті «Запоріжсталь» трапилася 15 лютого. На щастя, обійшлося без жертв, інформували «Україну молоду» в облуправлінні МінНС. А жовта хмара, яку могли бачити місцеві мешканці над Заводським районом, здіймалася через те, що в мартенівському цеху з печі «втекло» близько двохсот тонн чавуну. Ось і «збагатилася» атмосфера викидами пару і залізовмісних компонентів. Технічний директор «Запоріжсталі» Олександр Путнокі пояснив, що прогоріла футерівка і броня бокової правої стінки міксера №2. Фахівці міської СЕС підтвердили, що отруйні речовини в атмосферу не потрапили.
Інцидент спонукає до нагадування про те, що на підприємстві досі не відмовилися від технології, яка не стала позавчорашнім днем металургії лише у кількох країнах світу. Йдеться про мартени, які всюди замінили якщо не сучасними електродуговими печами, то бодай конвертерами. Це, зрештою, розуміють і на «Запоріжсталі», намітивши спорудження конвертерного цеху ще в середині 90-х років (був відповідний рядок навіть у затвердженій міськрадою програмі «Біосфера»). Однак допотопні мартени і досі не відправили «у відставку».
Косметичні ж ремонти, «латання дірок» на ходу не є ефективними заходами, що й засвідчила остання аварія. Адже саме на міксері №2 витривалість футерівки у березні 2002 року було подвоєно (для ремонту завезли спеціальну словацьку цеглу) — у цьому принаймні запевняли фахівці комбінату. А норовливий чавун не забажав з'єднуватися з металобрухтом, аби переплавлятися на сталь, і вирвався на волю. Що ще може статися у процесі експлуатації печей, які рівно 140 років тому придумав знаменитий француз П'єр Мартен, — знає хіба що Всевишній...