Якщо тривалий час живеш у свинарнику, невдовзі перестаєш звертати увагу на його запах і вміст. Якщо живеш в Україні, то поведінці Леоніда Кучми (який любить згадувати свинарники в постановочних інтерв'ю як приклад поворотів інформаційної політики) дивуєшся дедалі менше. Якщо працюєш на провладному телеканалі, ставишся до диктату президентської канцелярії як до вибриків канцелярії небесної, і твоя совість з кожним днем все менше опирається слову «темник». Людина — істота універсальна, вважали мислителі епохи Відродження, і в деякій мірі мали рацію. Але пристосуватися до затхлих запахів зовсім не означає їх побороти: у свинарнику треба прибирати. І якщо тележурналісти припинили галасувати про «темники», як робили це восени позаминулого року, а глядачі звиклися з існуючим ф(о)рматом телевізійних новин, це зовсім не свідчить про те, що «темники» на адресу телеканалів не надходять. І аж ніяк не означає, що з цим явищем треба мовчки миритися.