Мечеть–могила на берегах Конки

06.08.2008

Версія існування в межах сучасного Оріхівського району стародавнього міста упродовж кількох років не давала спокою запорізьким архео­логам. «Розвідку» вони вели давно. Одержували для дослідження незначний матеріал, однак продовжували докопуватися до вірогідного поселення в прямому й переносному сенсі. І сенсація врешті–решт сталася!

«Ми, безумовно, ще не знайшли стовідсоткового доказу, який би наразі точно вказував дату заснування міста на правому березі річки Конка, — каже керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук Михайло Єльников. — Перша згадка про це стародавнє поселення датована початком XVII сторіччя. Креслення кількох фасадів будівель були зроблені фахівцями ще пізніше, під час походу російської армії до Криму. Ці ж землі під назвою «Мертве місто» були позначені на одній із італійських мап. Наявні сьогодні знахідки і напрацювання свідчать про те, що це місто — пам’ятка періоду Золотої орди, яка належить першій половині XIV сторіччя».

Науковці кажуть, що можна визначати орієнтовні межі міста, що простягалось уздовж Конки (колишня назва річки — Кінська) на дванадцять кілометрів. Вірогідна дата закладення першого каменя — XIV сторіччя. «У таких містах жили колишні представники Київської Русі й ремісники–прибульці з Середньої Азії, — коментує сенсаційну новину відомий у регіоні археолог Олег Тубольцев. — У таких містах за тих часів могли жити й вихідці з Кавказу. На кучугурах, приміром, розкопана азербайджанська лазня. Про що це свідчить? Мешкали тут, судячи з усього, не лише монголи, котрі віддавали перевагу кочовому способу життя, а й підлеглі чи нащадки Мамая, а також узбеки, які підтримували такі міста. Чому? Бо були зацікавлені в розвитку ремесел на Приазовській височині. Звідси «різношерстість» населення, інтернаціональне «забарвлення» зібраного матеріалу».

Східне походження господарів знайдених будівель засвідчують поліхромні, з чітко обробленими краями, архітектурні деталі. Одна з них, радше за все, — мечеть. Недарма ж місто мало ще одну назву — Мечеть–могила. Археологи видали «на–гора» доста знахідок для колективного дослідження науковцями різних напрямів. Фахівці вивчають технологію виготовлення цегли, вапняного і глиняного розчинів, на яких трималися фундаменти, оздоблення помешкань кашином (великою блакитною плиткою), вникають у таїну каналів на підлозі будинків, встановлюють функцію таких частин архітектурного ансамблю, як дивні колони...

Надто багато запитань, відповідь на які може дати час. За настирності фахівців, котрі мають надію на успішні «копанки» упродовж не одного археологічного сезону.

Рем ФЕДОРОВИЧ
  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>