Повний метр навздогін успішному серіалу. Ця практика, обростаючи новими прихильниками та критиками, все активніше утверджується у своєму прагненні догодити кіноманам і телеманам одночасно. Нещодавно черговий привід для того, аби посперечатися в її доречності, нам підкинули автори «Сексу і міста». А з минулого четверга у прокат вийшла картина «Секретні матеріали: хочу вірити» — з культового серіалу на широкий екран передислокувалися легендарні агенти й спеціалісти з паранормальних явищ Скаллі та Малдер. Таким чином, дискусія на тему трансформації серіалу в повний метр виходить на новий рівень, адже це не перша широкоекранна версія популярного «мила» (попередня, «Секретні матеріали. Боротьба за майбутнє», датована 1998 роком).
Серіал «Секретні матеріали» знімали близько десяти років. Автор ідеї, Кріс Картер, придумав 202 епізоди за участю непереможних Скаллі (Джилліан Андерсон) та Малдера (Девід Духовни), нашпигувавши кожну серію паранормальними явищами, загадковими силуетами, потойбічними звуками, натяками, домислами, містикою... Після тих бурхливих подій агенти Скаллі та Малдер узяли тайм–аут — героїня Андерсон зосередилася на практиці лікаря, герой Духовни усамітнився в будинку, відростив бороду і, здавалося, був цілком задоволений своєю самотністю. Але несподівано зникає агент ФБР — обставини її викрадення дуже загадкові, а тому колеги вирішують звернутися по допомогу до Дани Скаллі та Фокса Малдера. Причому вмовити свого колишнього партнера мусить саме Скаллі. Малдер довго опирався, пояснюючи, що до ФБР він уже не має ніякого відношення, але врешті–решт таки дав слабинку і пішов за Скаллі. (Забігаючи наперед, зазначу — згодом героїня Джилліан Андерсон жалкуватиме про те, що витягла Малдера з підпілля. Її жіноче начало дало про себе знати — Скаллі мріяла про родинний затишок, який неможливо суміщати з неспокійним амплуа агента ФБР). Одним із найцікавіших, з точки зору психології, персонажів у фільмі є отець Джо (Біллі Конноллі). У минулому — священнослужитель, педофіл, який «розтлив» 37 дітей. Тепер він — екстрасенс із амбіціями. Отець Джо вірить, що коли допоможе знайти зниклу агентку ФБР, Бог простить його гріхи і знову дозволить йому служити. Саме Джо випало виконати функцію тесту на сумісність для Скаллі та Малдера: він вважає, що коли людина плаче кривавими сльозами — їй неодмінно треба вірити; вона ж переконана, що таким людям немає прощення і що симулянт Джо заслуговує на зневагу. Втім і серце прагматичної реалістки Скаллі не витримало, коли отець сказав їй: «Іди до кінця». Вона саме рятувала важко хворого хлопчика і ту рекомендацію сприйняла як сигнал діяти. Щоправда, тут автори стрічки дещо сіли в калюжу, примусивши Скаллі черпати з інтернету інформацію про стовбурові клітини. Невже авторитетний лікар у такій відповідальній ситуації має покладатися на всесвітню мережу?
Не достатньо переконливою виглядає лінія особистих стосунків Малдера та Скаллі. Вони начебто й тягнуться одне до одного, але й чути не хочуть ні про які жертви заради іншого, існують наче кожен на своїй хвилі: він шукає злочинців, вона лікує хворих. Фінал картини потішить феміністок. Супергерой Малдер вислідив головного злодія, але взяти його Фоксу не вдалося. Навпаки, сам ледь не загинув — лежав поборений біля дровника і дивився, як його, так би мовити, опонент гострить сокиру... І тут приїхала Скаллі і врятувала свого Малдера.
До речі
Крапку в цій історії Кріс Картер ставити не збирається. Якщо вірити тому ж таки інтернету, він мріє про третю «повнометражку» — Картер хотів би закрутити нову історію навколо 12 грудня 2012 року. Це дата вторгнення на Землю інопланетян.