Радован уже «в рідній хаті»

Колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича вчора доставили до Гааги, де на нього очікує суд, повідомляє Бі–Бі–Сі. Сербія вирішила не чекати на апеляцію, яку адвокат Караджича нібито відправив поштою. Сербська інформагенція Бета повідомила, що розпорядження про екстрадицію Караджича до Гааги підписала міністр Юстиції Сербії Снежана Малович.

Учора о 3.45 ночі за місцевим часом співробітники сербських спецслужб вивели Караджича з приміщення спеціального суду в Белграді, де він перебував після арешту, посадили у джип із тонованим склом і кортежем із трьох інших точно таких джипів відвезли до аеропорту. О 6.30 літак приземлився в аеропорту голландського Роттердама. Літак відразу ж заїхав в ангар, де вже чекали два поліцейські фургони. Всупереч очікуванням, що підозрюваного далі повезуть на гелікоптері, останні 25 кілометрів до в’язниці міста Схевенінген Караджич подолав на машині.

Очікують, що Караджич упродовж найближчих днів постане перед судом, де йому зачитають висунуті проти нього звинувачення.

Його заарештували в передмісті Белграда 21 липня. Більше 13 років він переховувався від Гаазького трибуналу, який звинувачує Караджича у злочинах та геноциді під час воєнного конфлікту в Боснії 1992—95 років.

Перше звинувачення проти Караджича та військового лідера боснійських сербів Ратка Младича Гаазький трибунал висунув ще 25 липня 1995 року. Їх звинувачували у здійсненні злочинів на території всієї Боснії і Герцеговини, включно з 43–місячною облогою Сараєва, у терорі проти мешканців цього міста та убивстві 12 тисяч мешканців Сараєва.

Ще одне, поставлене на карб Караджича, — створення концтаборів, в яких утримували тисячі людей. У другому звинуваченні, яке було оприлюднене 16 грудня 1995 року, Караджича та Младича звинувачували у знищенні восьми тисяч боснійських чоловіків і хлопчиків у концтаборі в місті Сребреніца.

31 травня 2000 прокурори трибуналу об’єднали всі звинувачення в одне і висунули його окремо Караджичу і Младичу, щоб їх можна було судити незалежно один від одного.

Караджича називають відповідальним за злочини по 11 пунктах: два — за геноцид, п’ять — за злочини проти людства, один — за тяжкі порушення Женевської конвенції від 1949 року про поводження з полоненими та цивільним населенням, три — за порушення законів і звичаїв ведення бойових дій, зокрема у використанні 284 миротворців ООН як живий щит у травні та червні 1995 року. Саме ці виписані ще вісім років тому звинувачення будуть зачитані лідеру боснійських сербів у найближчі дні.

Імовірно, що рішення про екстрадицію Караджича до Гааги не вдалося зберегти в таємниці, оскільки позавчора ввечері приблизно 15 тисяч його прибічників зібралися на мітинг на площі Республіки в Белграді. На захист Караджича виступали не лише радикали, а й багато сербських діячів культури. Наприкінці, десь о 21.30, мітинг переріс у сутички з поліцією, яка застосувала проти хуліганів, котрі закидали правоохоронців камінням і «коктейлями Молотова», сльозогінний газ та кийки. 46 осіб потрапили до лікарень з пораненнями, з них: 25 поліцейських, 19 демонстрантів та двоє журналістів — іспанський і сербський.

А ТИМ ЧАСОМ...

Позавчора суд у Сараєві засудив сімох боснійських сербів за воєнні злочини та геноцид проти боснійських мусульман, включно зі Сребреніцею, до ув’язнення загалом на 284 роки. Це найсуворіший вердикт з усіх, які були видані в Боснії та Герцеговині. Міленко Тріфунович, Брано Джінич та Александар Радованович отримали по 42 роки ув’язнення кожний, Мілош Ступар, Слободан Яковлєвич і Браніслав Медан — по 40, а Петар Мітрович — 38. Чотирьох інших боснійських сербів, які проходили по цій справі, суд виправдав.

Це був перший такий суд у Боснії і Герцеговині щодо осіб, яких звинувачують у здійсненні воєнних злочинів і геноциді в період 1992—1995 років. Підвладні Караджича отримали своє раніше, ніж їхній командувач.