Справа «Еліти–центру» живе і процвітає. Ще й удосконалюється. Адже, як доводить практика, можна обдурити інвесторів і не тікати з України, а преспокійно залишитися в Києві й заробляти гроші далі. Бо й справді: де ще, в якій країні шахраї так влучно та смачно плюють на закони, залишаючись безкарними? Ця історія про нерухомість, за яку заплачено чималі гроші і яку, однак, не отримають її власники. Так принаймні ситуація виглядає на сьогодні.
«Недовласники» рано раділи
Десять років тому в Дарницькому районі Києва, на вулиці Кошиця, підприємство «Путна» почало будувати великий кількаповерховий гараж. Охочі вкласти кошти у будівництво знайшлися без зволікань: 420 інвесторів уклали з «Путною» індивідуальні договори і викупили майбутні бокси. Вартість останніх складала 5–6 тисяч доларів — на той час за таку суму можна було придбати непогане авто, ба, навіть обійтися меншою кількістю грошових знаків. Але інвестори не торгувалися: кожному хотілося загнати в гідне «стійло» свого залізного коня, до того ж нерухомість — це завжди нерухомість, а отже, й вигідне вкладення капіталу.
«Приблизно у 2004 році гаражі були побудовані відсотків на 98, — оцінює готовність об’єкта читач «УМ» та інвестор «Путни» Сергій П’ятериков. — Лишалось забити якийсь останній цвях». Однак цвях забивали занадто довго: минуло ще два роки, а інвестори так і не вступили у права власників. А влітку 2006–го у «Путни» змінилося керівництво. Колишнього директора Володимира Шиндера, за його словами, силою та шантажем змусили віддати печатку підприємства і відмовитись від 50 відсотків його акцій.
У цій детективній історії буцімто фігурує нинішня директорка «Путни» Світлана Добровольська. Колись давно разом з її батьком (тодішнім головою Харківської районної адміністрації) Шиндер створював своє підприємство, а тепер Добровольська захотіла заволодіти всім бізнесом, відібравши у таткового компаньйона його пай. Так виглядає версія Шиндера, що ж стосується інвесторів, то їм, у принципі, байдуже, хто очолюватиме «Путну» — аби підприємство виконало взяті на себе обов’язки.
«Путна» плутає сліди
А цього якраз ніхто робити й не збирається. Нині «Путна» оскаржує в суді укладені десять років тому договори. За свідченням інвесторів, юристи підприємства чіпляються за кожну кому в реченні, аби тільки визнати договори недійсними. При цьому гроші вкладникам ніхто повертати не збирається. Світлана Добровольська заспокоює: «чесні» інвестори, які не мають боргів, урешті–решт отримають свої бокси. Колись... Після здачі останніх в експлуатацію.
Один із постраждалих повірив у добрі наміри нинішнього керівництва «Путни» і пішов із ним на мирову угоду, переуклавши договір і відтермінувавши в часі вступ у право власності. «Тепер ця людина кусає собі лікті, — розповідає «УМ» П’ятериков, — бо знайшла в «Єдиному державному реєстрі судових рішень» рішення Господарського суду про передачу свого майна приватній фірмі». Як таке могло статися? Інвестори підозрюють, що нечесну гру веде не тільки «Путна», а й суди.
Утім на Дарницький місцевий суд ні в кого нарікань нема. Там вкладники знайшли бодай часткову справедливість: районна Феміда постановила визнати право власності інвесторів після введення гаражів в експлуатацію. Апеляційний же суд Києва такий вердикт переглянув і виніс постанову на користь «Путни». Судді зазначили, що не бачать порушень прав інвесторів, адже здача об’єкта ще не мала місця. І так — не один позов, а десятки оскаржень. Подібна затятість викликає певні підозри: вочевидь, цей суд і «Путна» тісно «дружать» між собою.
Замість гаражів — універмаг
Саме час спитати про те, яка користь для «Путни» в недобудованих боксах? В тому–то й річ, що гаражі готові на всі сто: в них є освітлення, вода, є охорона — словом, весь комплект послуг. Нині в боксах замість власників та їх машин із комфортом розмістились дрібні контори, приватні фірми, навіть третейський суд — загалом «Путна» здає в оренду дві тисячі квадратних метрів своєї площі. У будівлю примудрився навіть в’їхати супермаркет «Явір».
Тепер зрозуміло, що чим довше керівництво «Путни» відтягуватиме момент передачі гаражів власникам, тим більше орендної плати вона збере з теперішніх своїх пожильців. А якщо договори з інвесторами будуть анульовані, це означатиме можливість перепродати бокс новим власникам. А потім надурити і їх — і так без кінця.
Чи сплачує «Путна» податки з оренди, яку підприємство отримує від чисельних «квартирантів»? Звісно, цим питанням має перейматися податкова інспекція. До речі, офіс останньої розташований якраз навпроти гаражів. До податківців інвестори вже зверталися, зверталися вони й у прокуратуру. Наразі їхньою долею ніхто особливо не переймається.
Залишається ще Верховний Суд, в якому можна оскаржити рішення суду апеляційного. Над можливістю звернення туди інвестори поки що думають. Адже чим більше ти стикаєшся з українською державною машиною (байдуже, про що йдеться — про суди чи правоохоронні органи), тим менше віриш у її ефективність. Якщо тільки вона не дбає сама про себе.
