«Церква, яка стане вашою матір’ю»

26.07.2008
«Церква, яка стане вашою матір’ю»

«Уявіть собі, Ваша Всесвятосте, як тут усе відбувалося 1020 років тому». (Фото Миколи ЛАЗАРЕНКА.)

«Ми прибули сюди, щоб помолитися разом із вами за об’єднання усіх православних християн України в єдину церкву — церкву вашого народу, церкву вашої країни», — сказав по прибутті в аеропорт «Бориспіль» Вселенський патріарх Варфоломій І. Після урочистої офіційної зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком достойники просто на летовищі мали короткі виступи. Виступ патріарха був удвічі довшим за президентський, і, на відміну від Віктора Ющенка, який просто привітав гостя, Варфоломій І чітко і голосно заявив про мету свого приїзду. Тож ті, хто чекає від патріаршого візиту реальних кроків до унезалежнення Української православної церкви від Москви, мають привід тішитися?

Патріарх «заговорив». До останнього часу він дипломатично обходив усі питання, пов’язані з міжконфесійною ситуацією в українському православ’ї, і ніхто вже не сподівався почути від нього гучних заяв. Однак Вселенський предстоятель одразу проартикулював «гарячі» для україно–російських відносин питання, фактично ставши на бік офіційного Києва: «Ми прибули сюди як паломники, як ті, хто надзвичайно цінує загальну і братню славу України, — сказав він. — Ми прибули сюди, просячи благословення святого Володимира і тих багатьох святих аскетів, які сповідували віру у вашій країні, віддати почесті пам’яті тим, кого було закатовано в роки лихоліття. Ми прийшли, щоб схилити наші голови перед трагічними жертвами Голодомору». Патріарх Варфоломій розставив крапки над «і» в питанні, хто кому материнська церква, привітавши українців від імені Константинопольської церкви: «Церкви, яка стане вашою матір’ю, яка була вашою матір’ю впродовж десяти століть». У контексті розмов про перехід УПЦ КП під зверх­ність Константинопольського Патріаршого Престолу, останні слова Варфоломія І звучать особливо.

Патріарх Варфоломій І поклав край суперечкам про те, на чиє ж запрошення він приїхав, подякувавши Президентові Вікторові Ющенку за запрошення відвідати Україну, а Московському патріарху Алексію ІІ — за можливість разом відсвяткувати 1020–річчя хрещення Київської Русі.

Усе ж месиджі патріарха не є однозначними, і ніхто все ще не може передбачити дальшого розвитку подій, зокрема чи матимуть місце якісь зустрічі й переговори Варфоломія І і представників УПЦ Київського патріархату. На запитання «УМ», чи візьмуть участь останні в урочистих богослужіннях бодай як прості глядачі, речник УПЦ КП єпископ Євстратій (Зоря) розповів про ще одну інтригу під святковим килимом: «Напередодні святкувань Московський патріарх Алексій розіслав листи предстоятелям усіх православних церков світу, аби ті таки не їхали в Україну, бо там їх нібито примусять брати участь у спільних богослужіннях із церквами, які Алексій вважає «розкольницькими». Відтак ми вирішили не брати участі в цих заходах, аби не ставити святкування під загрозу зриву й аби наша присутність не служила підставою для провокацій Алексія проти Української Держави». Раніше ієрархи УПЦ КП неодноразово натякали, що не чекають особливих заяв і зрушень під час святкувань, нібито «все розпочнеться» по їх завершенні.

 

КАЛЕНДАР

Свято Хрещення — щорічно

Президент України Віктор Ющенко встановив нове державне свято — День Хрещення Київської Руси–України». Його відзначатимуть щороку 28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Київської Русі. Як сказано у відповідному указі Президента, свято встановлене: «Враховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви, громадськості».

  • Повернення церкви

    До останнього — не вірилося. Не сподівалося, що люди, які десятиліття не ходили до старої церкви, прийдуть до нової. Але сталося. У день першої служби Божої (цьогоріч на Трійцю) в новозбудованій Свято-Покровській церкві в селі Літки, що на Київщині, ледь умістилися всі охочі. А церква велика, ошатна. >>

  • Пристрасті навколо храмів

    На День Конституції їхав у своє рідне село Куликів, аби у тамтешньому храмі на сороковий день віддати належне пам’яті свого родича Василя. По дорозі з Кременця згадував дні нашого спілкування... Водночас не міг позбутися невдоволення, що мушу переступити поріг церкви Московського патріархату. >>

  • Речники кривавого «миру»

    Інцидент 8 травня («УМ» про нього вже писала), коли три найвищі чини УПЦ Московського патріархату«вшанували сидінням» захисників своєї і їхньої Батьківщини (серед яких половина загиблі) — спричинив хвилю шокового здивування і обурення. >>

  • Таємний фронт

    Щодня ми бачимо реальні воєнні дії, які здійснює Росія проти України — обстріли «Градами», артилерійську зачистку мирних населених пунктів. Ми знаємо про «гуманітарну допомогу» з Росії, неспростовні факти постачання Кремлем на Донбас військової техніки та боєприпасів. Як даність уже сприймається інформація про регулярні російські війська на окупованих територіях. >>

  • Скарбниця мощей

    Якби не повість Івана Франка «Борислав сміється», включена до шкільної програми, навряд чи багато пересічних українців дізналися б про невелике місто нафтовиків на Львівщині, де нині мешкає 35 тисяч осіб. Хоча насправді це — особливий населений пункт, єдиний у світі, побудований на промисловому нафтогазовому та озокеритному родовищах із численними джерелами мінеральних і лікувальних вод. >>

  • Після Пасхи — до єднання

    Цього року Великдень відзначали в один день усі християни. А всі православні церкви України, судячи з усього, ще й ідейно «майже разом». Адже Україна стоїть на порозі очікуваного, вимріяного і такого потрібного акту — об’єднання православних церков у єдину помісну Українську церкву. >>