Те, з якою увагою минулого вівторка зустрічали в аеропорту «Бориспіль» моряків із судна «Леманн Тімбер», показало, наскільки актуальною стала для України нова «екзотична» проблема — піратство. З початку цього року українці вслід за дикторами теле– та радіоновин, за газетними рядками повторювали іншомовні назви кораблів, захоплених піратами: «Поннант», «Леманн Тімбер», «Лурдес Тайд», «Сент Патрік». На кожному з них — наші моряки, змушені заробляти гроші в далеких світах, у важких умовах, без жодних гарантій з боку працедавців, наражаючись на постійну небезпеку. Перед компаніями–судновласниками, перед піратами, перед сильними світу цього, які мають гроші, наші моряки абсолютно безсилі, і кожного разу просто стають заручниками обставин.

Найбільше під час цьогорічних військових навчань «брезентове гніздо» антиНАТОвські сили, серед яких кримські козаки, «вітренківці», «русблоківці», комуністи та до них подібні, звели неподалік озера Донузлав. Там налічувалося близько півтисячі «багнетів». Особливо немолодим поборникам партійної ідеї та дисципліни не позаздриш: вистояти з прапорами і транспарантами у відкритому степу під палаючим сонцем (температура в ці дні сягає 35—37 вище нуля) — це яке ж треба мати здоров’я! Утім подейкують, цей «подвиг» сповна компенсується солідними «польовими» — чи то у гривнях, чи то в російських рублях, що не є великим секретом принаймні для українських військовослужбовців.