Заплатіть лікарю

      Часи безплатної медицини минули. Хоч зазначене Конституцією право на безкоштовне лікування ніхто не відміняв, кожен із нас уже стикався із ситуацією, коли на прийом до лікаря треба нести все — навіть елементарну стерильну вату і йод. Дискусії навколо того, якою повинна бути медицина в Україні, щоб можна було успішно лікувати хворих і при цьому лікарі не стояли з простягнутою рукою, тривають весь час.

      Парадокс нашої системи охорони здоров'я в тому, що фінансування галузі з кожним роком збільшується, а надання послуг все одно неефективне, якщо судити з динаміки зростання захворювань серед населення. Зважте: в 1998 році на медицину виділено 3 мільярди 362 мільйони гривень, в 1999 — 3 мільярди 808 мільйонів грн., а в 2003 —  вже 8 мільярдів 750,6 мільйона. Загалом за п'ять років фінансування галузі зросло  більш  ніж у два рази. Але пацієнти чомусь цього не відчули. На думку і наших, і європейських експертів, так відбувається не через брак  коштів, а через те, що ресурси використовуються неефективно.

      Головним чином фінансуються вищі, дуже витратні рівні медичної допомоги, для яких потрібне дороге і складне обладнання, утримання великої кількості ліжок у стаціонарах тощо. А система первинної медичної допомоги, профілактики багатьох хвороб, яка потребує найменше ресурсів, розвивається і отримує бюджетні гроші дуже слабко. Не досконале управління та фінансування нашої системи охорони здоров'я і тому, що немає прозорого переліку послуг, які повинні бути платними, не визначено гарантованого пакету медичної допомоги. Тому лікар не є захищеним, а пацієнт ні в чому не може бути впевненим.

      Недавно відкритий в Україні проект ТАСІС «Фінансування та управління охороною здоров'я в Україні» покликаний запалити світло в кінці темного тунелю нашої медицини. Команда європейських експертів вибере в державі два пілотні регіони, на базі яких спробують реалізувати передумови для створення Національного фонду медичного страхування України. Євросоюз уже виділив на цей проект чотири мільйони євро. Протягом 13 місяців фахівці проекту реалізовуватимуть програму з реформування місцевих закладів охорони здоров'я в такі, що функціонуватимуть самостійно і не потребуватимуть додаткових державних асигнувань.

      Медицина повинна сама себе окуповувати і заразом надавати населенню всі необхідні медичні послуги. Медичне страхування — це шлях до такої ефективної системи. За даними експертів, серед країн СНД його не почали запроваджувати лише дві країни — Молдова і Україна. Наша найближча і найбільша сусідка — Росія — зробила крок до реформування своєї системи охорони здоров'я через страхування ще десять років тому, але процес триває. Бо нелегко зробити медицину самоокупною. В тому числі й через ідеологію, яка складалась десятиріччями, через переконаність і медиків, і народу, що лікування має бути безкоштовним. Хоча ми любимо жартома повторювати, що лікуватись задарма означає лікуватись даремно.

      Так що тепер будемо  реформуватись і ми. За словами голови парламентського Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства Миколи Поліщука, в нашому законодавстві давно вже є «лазівки» для того, щоб це зробити. Є передумови і для розвитку первинної медичної допомоги, зокрема через інститут сімейних лікарів. Є відповідна постанова Кабінету Міністрів. Сімейні лікарі — це якраз найменш затратна стаття в бюджеті. Вони уже налаштовані надавати невідкладну допомогу, й саме ці лікарі загальної практики мають займатися профілактикою більшості хвороб.

      Що ж виходить на практиці? За даними голови комітету, в минулому році лише 14 відсотків з випущених сімейних лікарів розподілили за призначенням. Де ж решта і хто буде розбудовувати первинну медичну допомогу? Це не єдина перешкода на шляху до медичного страхування.

      Отже, за словами Миколи Поліщука, значення цього проекту дуже позитивне ще й тому, що, окрім генеральних планів, європейці можуть навчити нас вирішувати багато медичних проблем швидше і з меншими витратами. Наприклад, за їхніми методиками можна вилікувати туберкульозного хворого так, щоб він за 5-7 днів уже не виділяв палички Коха в навколишнє середовище. Безумовно, це сприяє також економному використанню державних коштів. Бо в нас туберкульозники лежать у стаціонарах місяцями, і держава змушена відкривати нові лікувальні заклади й створювати нові ліжка. Звідки взяти на те кошти?

      Це деталі, а конкретними цілями учасників проекту є організаційна розбудова Міністерства охорони здоров'я з метою забезпечення передумов для створення національного Фонду медичного страхування, напрацювання ефективної «передової практики» — первинної ланки медичної допомоги, розробка механізмів укладання договорів між закладами охорони здоров'я та споживачами їхнiх  послуг, визначення пакету  гарантованих медичних послуг. Серед ризиків, які можуть зашкодити проекту, європейці називають неприйняття в третьому читанні Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування», а також те, що на новостворений Фонд страхування уряд намагатиметься перекласти програми боротьби зі СНІДом та туберкульозом, а такого новонароджена організація просто не витримає. Окрім того, європейці побоюються, що МОЗ не зможе домогтися скасування законів, які перешкоджатимуть запровадженню нових фінансових механізмів у галузі медицини.