Ювілей за канонами

Наприкінці липня в Україні відзначатимуть 1020–ту річницю хрещення Київської Русі. Основні заходи припадуть на 25—27 липня, коли в Україні перебуватимуть Вселенський Патріарх Варфоломій І, а також керівники п’ятнадцяти помісних православних церков. Варфоломій І освятить нові дзвони і відреставровані Царські ворота Софійського собору, візьме участь у панахиді за жертвами Голодомору і проведе літургію біля пам’ятника Святому Володимиру.

«Ми повинні тлумачити це як свято всього світового православ’я, — відзначив учора на брифінгу голова оргкомітету з проведення урочистостей Леонід Кравчук. — А для нас це означає не тільки велику місію України, а й серйозну відповідальність. Бо саме з Києва йдуть сигнали тієї історичної духовної події, сигнали толерантності і високого терпіння. Це свято, яке вперше дає сигнал із території незалежної України».

Київ претендує на те, аби стати майданчиком примирення для світового православ’я. Саме в столиці України вперше за кілька років зустрінуться Вселенський Патріарх Варфоломій І і патріарх Московський Алексій ІІ. Між ними виник конфлікт після того, як Константинополь визнав Естонську Автокефальну Православну Церкву, а Москва жорстко виступила проти. У Києві Варфоломій І за участі Алексія ІІ 27 липня проведе літургію на Володимирській гірці.

Заступник глави секретаріату Президента Юрій Богуцький зізнався, що іноді переговори про організацію свята проводилися дуже важко. Світській владі доводилося узгоджувати програму з церковними канонами, а низка заходів розроблялася у діалозі між помісними церквами. «Якби йшлося про світські заходи, то ми б зібралися, виробили програму, як до Дня незалежності, і пішли готуватися. А в цьо­му випадку йдеться про певні канони та правила, через які вони не можуть переступити», — відзначив на брифінгу Богуцький.

До речі, саме через канони на частині урочистих заходів не зможуть побувати керівники українських православних церков — УПЦ Київського патріархату та УАПЦ, бо вони не є канонічними. Позиція Української Держави з цього приводу є значно м’якшою. «Для держави не існує вододілу між канонічними і неканонічними церквами. Для нас всі віруючі, права і свободи яких держава має захищати, є рівними перед законом. Що стосується канонічності, це питання внутрішньо церковне», — відзначив Леонід Кравчук. Він додав, що для держави «всі церкви, які братимуть участь у святкуванні, є спадкоємцями святого Володимирського хрещення». Голова оргкомітету відзначив, що Україна зацікавлена мати помісну православну церкву і висловив сподівання, що святкування 1020-ї річниці хрещення Русі буде поштовхом до цього.