Кожному — свій темп. На Закарпатті відбувся перший за чотири роки чемпіонат України з ультрабігу
За минулі роки неабиякої популярності в світі та особливо в Україні набрали змагання на витривалість. >>
Олена Ісінбаєва встановила світовий рекорд після трирічної перерви. (Фото Рейтер.)
Нового світового рекорду в стрибках із жердиною у жінок чекали майже три роки. Після двох національних досягнень США у виконанні Дженіфер Стучинськи — 4,90 і 4,92 — світ заговорив про можливе «завершення епохи Ісінбаєвої». Сама ж Олена до подібних висловлювань ставилася спокійно. Мовляв, колись чимало чоловіків стрибали на 6 м, а наблизитися до рекордів Сергія Бубки так нікому й не вдалося.
Напередодні старту в Римі український тренер Ісінбаєвої Віталій Петров мав стурбований вигляд.
— Так завжди буває перед першим стартом сезону, — пояснив Віталій Опанасович. — Ми провели колосальну роботу, а в що вона виллється — наразі невідомо. За усіма тренувальними показниками перед вболівальниками має з’явитися оновлена Ісінбаєва — звісно, якщо впорається зі своїми емоціями.
— Ви майже місяць готувалися в Донецьку. Як воно на батьківщині?
— Будь–які поняття відходять на другий план, коли йдеться про комфорт і умови для тренувань. А нас у Донецьку час від часу просто виганяли зі стадіону — то турнір з футболу, то змагання пожежників, то релігійні зібрання. Більше тижня довелося тренуватися в манежі. Кому потрібні ці нервування під час технічної підготовки? Навіщо було їхати в Донецьк?
— А й справді, навіщо?
— Королева забажали...
Інтонація і нервовий стан Петрова говорили самі за себе. У Римі для тандему українського фахівця й російської зірки наступав момент істини. Ісінбаєвій потрібно було знову доводити свою беззаперечну перевагу. І вона її блискуче довела!
Аби піднятися на висоту світового рекорду, Олені знадобилося шість спроб. Росіянка почала змагання, як ніколи раніше, з позначки 4,70 м, а закінчила — на рекордних 5,03.
— Олено, чому ви підняли рекордну планку не на 1, а на 2 см? — запитала в рекордсменки авторка цих рядків.
— Останнім часом мені не щастить із парними числами. До того ж три останні роки я кілька разів невдало стрибала на 5,02. Тому після спроби на 4,95 Віталій Опанасович сказав: «Лєночко, не став, будь ласка, 5,02. Давай спробуємо на сантиметр вище».
— Після рекорду ви виглядали щасливою. Але мені здалося, що й на попередніх висотах ви почувалися не менш окриленою.
— Так воно й було. Я вперше за останні роки по–справжньому насолоджувалась стрибками. Раніше, переглядаючи власні стрибки в запису, я розуміла, що моя техніка не витримує жодної критики. Сьогодні все було інакше, — я дивилася на екран і подобалася сама собі.
— Що ж так кардинально змінилося в порівнянні з минулим роком?
— Виросли всі тестові показники — я швидше біжу, краще стрибаю в довжину, стала помітно сильнішою. Та найголовніше — я змінилася внутрішньо. Помінявши три роки тому тренера, я кардинально змінила своє життя. Інколи нових проблем було стільки, що спорт відходив на другий план. Але мене завжди підтримували тренер, сім’я, мій хлопець. Тепер усе владналося й я знову віддаюся спорту на всі сто відсотків. Нарешті почуваюся колишньою Ісінбаєвою. Як у молодості (сміється).
— Вас не виводили з рівноваги запитання про даремну зміну тренера, про те, що ваш час в секторі минув?
— Мене це лише розізлило. Я вийшла в сектор у Римі по–спортивному злою й голодною до перемог. Сподіваюся, наступні рекорди даватимуться мені легше. Адже навіть на рекордній висоті я подолала планку з непоганим запасом. Моя мета залишається незмінною — поставити 36 світових рекордів, бодай на один більше, аніж Сергій Бубка.
— Раніше ви говорили, що збираєтеся залишатися в секторі до 2013 року. Виходить, вам доведеться встановлювати по три рекорди на рік.
— Графіків досягнень я не складала. Але якщо мені вдасться дістатися висот 5,15—5,20, то світових рекордів якраз буде близько 35.
— Нарешті ви можете розслабитися й відсвяткувати своє досягнення.
— Обійдемося без урочистих святкувань, бо жодної несподіванки не сталося. Світовий рекорд — це і є те, до чого ми йшли. Тепер потрібно вгамувати емоції й спокійно готуватися до наступних турнірів. Перед Пекіном у мене ще старти — в Лондоні, Стокгольмі й Монако, та й до Олімпіади лишається місяць. Розслаблятися ніколи.
За минулі роки неабиякої популярності в світі та особливо в Україні набрали змагання на витривалість. >>
Представниці української збірної цього сезону чи не кожного тижня радують своїх фанатів чудовими результатами. >>
У професіональному спорті добре знають, що максимальна зосередженість та продуктивність на заключному етапі змагального процесу забезпечує найкращий результат. >>
У французькому Руані на турнірі WTA 250 відбудеться український фінал. Це стало відомо після того, як представниця Румунії Сорана Кирстя (26) знялася перед півфінальним матчем проти нашої тенісистки Вероніки Подрез (209) через травму лівої ноги. >>
Спортсменів із росії та Білорусі не допустять до виступів на Чемпіонаті Європи зі стрибків у воду, який має пройти в Польщі у 2027 році. >>
Чоловіча збірна України з водного поло не вийшла на матч за сьоме місце Кубка світу в дивізіоні ІІ проти російських спортсменів, які виступали на турнірі під нейтральним прапором. >>