Помісний собор УПЦ Київського патріархату зібрався 11 липня у приміщенні Духовної академії, що на території Михайлівського Золотоверхого монастиря. І присвячений він був 900–літтю цього духовного закладу. Хоча більшість споруд, передусім головний собор, було стерто з лиця землі в 1934 році, утім духовні традиції монастиря і його славетну історію «ковтнути» не вдалося. Собор, присвячений 900–літтю монастиря і відзначенню в 1020–ліття Хрещення Київської Русі, вірогідно, ввійде в історію України як знаковий. Адже і доповідь Патріарха Філарета, і звернення до помісних православних церков світу, і прилучення до сонму святих українських святителів і праведників свідчать про новий рівень Київської церкви.
У зверненні собору до предстоятелів помісних православних церков «від імені 14–мільйонної пастви УПЦ Київського патріархату» роз’яснено, через що Київська митрополія стала вважатися «дочкою» Москви. Українські православні нагадали братам з інших церков, що розв’язання проблеми Української церкви, визнання її помісною і автокефальною істотно зменшить можливості Московського патріархату заявляти свої претензії на першість у вселенському православ’ї та провокувати з цього приводу конфлікти.
Собор прийняв рішення про канонізацію великого князя Ярослава Мудрого, благовірного князя Костянтина Острозького, святителя Йова Борецького та останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського. Так, 14 жовтня (на свято Покрови) тепер відзначатиметься ще й день пам’яті нового святого праведника Петра Калнишевського, а на українських теренах невдовзі з’являться храми на його честь.