Група активістів із села Стадниця Вінницького району вдалася до резонансної акції протесту, результати якої можуть відчути на собі всі жителі обласного центру. Люди перекрили в’їзд на полігон твердих побутових відходів, який розташований на землях села, куди і звозиться майже все сміття з 360–тисячного міста, перегородивши його зрубаними деревами та дротом і поставивши ультиматум: негайно припинити будь–яку експлуатацію об’єкта.
Місцевих можна зрозуміти: існування полігону справді перетворилося на серйозну загрозу довкіллю, бо різко погіршився стан підземних вод через проникнення продуктів гниття відходів. Як–не–як проектна потужність полігону всього–навсього 550 тисяч тонн. Реально ж за тридцять років експлуатації на нього вивезено понад вісім мільйонів тонн відходів.
Однак нинішню ситуацію з пікетами можна назвати якщо не абсурдною, то принаймні парадоксальною. Упродовж двох останніх років вінницьке керівництво якраз усерйоз зайнялося й полігоном, і самим селом. Наприклад, Вінниця взялася за свої кошти завершити газифікацію Стадниці, прокласти вулицями асфальт, пробурити артезіанські свердловини і протягнути по селу водогін.
За таких обставин логіку в діях самих учасників побачити важко. Однак увагу привертає добре фінансування акції: кожен намет коштує півтори тисячі гривень, всі вони новесенькі і явно належать до однієї партії товару, а пікетників централізовано забезпечують їжею. Проте учасники акції можуть домогтися й цілком протилежного ефекту: якщо місто переорієнтується на новий полігон (а вже розглядається близько десятка можливих варіантів. — Авт.), то відмовиться від своїх пропозицій щодо облаштування Стадниці.