За метро — гроші

14.02.2004

      Ще на початку лютого столичний голова Омельченко доручив спеціальній комісії з вивчення ситуації на ринку транспортних послуг проаналізувати стан справ у Києві. Відзвітувати фахівці мали 1 березня. Отже, рішення комісії столична влада вирішила не чекати? Проїзд у метро подорожчає вдвічі, у наземному транспорті — на 25 коп., подорожчають також проїзні.

      Про це вчора повідомив київський міський голова Олександр Омельченко.  І «заспокоїв», що подорожчання буде «м'яким». Жартував Сан Санич, чи дійсно свято вірить, що подорожчання разового проїзду в метро вдвічі, а у наземному транспорті на 25 копійок кияни сприймуть «на ура» — невідомо. Зрозуміло тільки те, що ціновий стрибок невідворотний.

      Подорожчання проїзду метрополітенівці пояснюють величезними видатками і зменшенням цьогорічного фінансування з бюджету столиці. Начальник Київського метрополітену Микола Шавловський каже, що витрати метрополітенівців зараз настільки великі, що грошi, які кияни платять за проїзд, уже не перекривають їх. «Минулого року ми мали через це 25 мільйонів збитків, а якщо не підвищувати ціну, то ця цифра виросте до 100 мільйонів гривень», — пояснює Микола Миколайович. До того ж, за його словами, у підземників не вистачає грошей і на оновлення транспорту. «Нам зараз терміново необхідно відремонтувати 12 ескалаторів, ремонт лише одного обходиться в 1,6 мільйона гривень. Де взяти ці кошти, якщо цьогоріч із бюджету нас профінансували на 16 відсотків від потреби?» — риторично запитує він.

      Водночас начальник управління цінової політики КМДА Василь Яструбинський таке різке підвищення цін називає «стовідсотково аргументованим». «Розрахунки підприємств показують, що навіть підвищення вартості проїзду вдвічі не перекриє всіх експлуатаційних витрат. Фактично витрати в метрополітені з розрахунку на одну поїздку пасажира трохи більші за гривню, а в наземному транспорті це майже півтори гривні», — пояснив він. Утім, незважаючи на те, що витрати в наземному транспорті солідніші, ніж у метрополітені, — з 14 березня талони подорожчають лише на 25 копійок, а не на 50 — як жетони.

      До того ж ще на початку лютого Олександр Омельченко доручив спеціальній комісії з вивчення ринку транспортних послуг проаналізувати ситуацію у Києві. Відзвітувати фахівці мають першого березня. Виходить, рішення комісії столична влада не стала чекати?

      Не дотрималася столична влада й своєї обіцянки не підвищувати ціну проїзних. «Звичайно, подорожчає і проїзний. Якщо за жетон віддаватимуть удівічі більше, то за проїзний треба буде платити теж дорожче», — заявив Микола Шавловський. За його словами, звичайний проїзний на метро, що зараз коштує 25 гривень, після цінового стрибка продаватимуть за 46-47 гривень.

      Чи після таких нововведень про підвищення плати за проїзд не заговорять i приватні перевізники?

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>