Чекайте «миротворців» з півночі

Імператриця і козаки–розбійники

Нині триметровую «вражу бабу» у місті моряків цілодобово охороняє лиха варта у складі чотирьох–п’яти місцевих піших козацюг із нагайками затрепезного «бомжацького» вигляду. Невдовзі , задля ще більш гарантованої безпеки імператриці в бронзі, до них планує долучитись ще й московська «братія». Як відомо, напередодні аж верховний отаман «Союза казачіх войск Росії і заграніци», депутат російської Держдуми Віктор Водолацький наказав усім структурним відділенням сформувати для відправки у Севастополь козачі команди для охорони пам’ятника. «В связі со сложівшейся сітуацієй раскола славянского братства руского і украінского народов ультранаціоналістічєскімі сілами в автономной рєспублікє Крим, і в целях нєдопущєнія акта вандалізма», сказано в його наказі. А також зазначається, що координувати «дєятєльность міротворчєскіх казачьїх команд при охранє памятніка Єкатєрінє Вєлікой будєт атаман обьєдінєнія казаков Автономной Рєспублікі Крим «Кримская Паланка» войсковой старшина Сєргєй Юрчєнко».

Офіцери з честю і без

Виходить, що насправді доля скандального монумента у нашій флотській столиці так чи інакше в руках колишніх українських офіцерів: вищезгаданй Сергій Юрченко до звільнення у запас і депутатства в Бахчисарайській міськраді проходив кадрову службу майором у тутешньому інженерно–саперному батальйоні, а лідер «Української громади Севастополя» Мирослав Мамчак , що так налякав пана отамана з Держдуми можливим «вандалізмом», донедавна як капітан першого рангу очолював військову флотську телерадіокомпанію «Бриз». Прикметно, що обидва мають певний «бойовий» досвід. Але якщо в Мамчака він усе ж віртуально–ідеологічного характеру (журналіст у погонах чи не найбільше в Севастополі відстоював на місцевому телебаченні державницькі інтереси. — Авт.), то козачки Юрченка, так би мовити, працювали безпосередньо в «бойових порядках» — якщо згадати побоїще на Центральному ринку в Бахчисараї дворічної давнини та минулорічне — на вулиці Балаклавській у Сімферополі. Можна згадати і 1994 рік, коли Юрченко, щоправда, лише з нагайкою і собаками, ледве не до крові захищав першого й останнього президента Криму Юрія Мєшкова...

Дошка або закон

Узагалі, як зізнався «УМ» Мирослав Мамчак, пам’ятник Катерині, попри нещодавнє рішення суду про незаконність його встановлення, ніхто не збирався скидати. Мамчак особисто зустрічався з керівником міськдержадміністрації Сергієм Куніциним і головою міськради Валерієм Саратовим. З останнім домовився: українська громада «закриває очі» на Катерину в обмін на поновлення пам’ятної дошки на Графській пристані з нагоди 90–річчя підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту. Тим паче що в останньому випадку були отримані всі офіційні дозволи на всіх рівнях. Пан Мирослав, як ніхто інший, зацікавлений у цьому «соломоновому рішенні», бо саме йому як одержимому пропагандисту та знавцю української флотської історії належить ідея про увіковічнення революційних подій на Чорноморському флоті у 1918 році. Проте, як відомо, минулої суботи «оптимальний варіант» зухвало «відхилили» місцеві депутатати і прибічники «Руского блоку». «Нам фактично кинуто виклик, — зазначив у коментарі «УМ» лідер «Української громади Севастополя». — Щож, ми його приймаємо. І попереджаємо: якщо до Дня Незалежності України не буде знайдена і урочисто встановлена осквернена пам’ятна дошка, українська громада за прикладом російської громади 23 серпня зруйнує пам’ятник Катерині ІІ».

За словами Мамчака, з цього приводу він веде переговори про спільні дії з кримськотатарською та єврейськими громадами Севастополя. В інтерв’ю агенції «Новий регіон — Крим» лідер кримських татар, народний депутат України Мустафа Джемільов підтвердив: «Будемо допомагати, якщо звернуться до нас, адже навіть з юридичної точки зору пам’ятник Катерині II встановлений незаконно».