Останнім часом, особливо після інсульту, 82–річна Мордюкова часто хворіла і потрапляла до лікарняних палат, вона страждала від діабету і головного болю, але, як кажуть свідки, до останнього дня в реанімації актриса продовжувала розучувати нову роль.
Ще студенткою Нонна Мордюкова, уродженка Донецької області, донька військового й селянки, прославилася в ролі підпільниці Уляни Громової в картині Сергія Герасимова «Молода гвардія». Ця роль принесла молодій статній козачці державну премію, професійний успіх і зміни в особистому житті. В 1948 році вона вийшла заміж за актора В’ячеслава Тихонова і народила сина Володю. Трагедія життя актриси полягала в тому, що в дорослому віці її син загинув, і це горе не змогли пом’якшити ніякі ролі у кіно, ні народна любов, ні офіційне визнання і нагороди. Попри яскравість ролей, які запам’яталися глядачам («Родня» М. Михалкова, «Діамантова рука» Л. Гайдая, «33» Г. Данелії, «Комісар» О. Аскольдова, «Журавушка» Миколи Москаленка, «Мама» Дениса Євстигнєєва), кінематографічна кар’єра Нонни Мордюкової могла би бути значно успішнішою, просто її вік випав на злам епох, коли фактура простої радянської жінки, трудівниці, бій–баби стала немодною, а в нові гламурні параметри вона не вписувалася. В одному з останніх телеінтерв’ю Мордюкова зізналася, що дуже хотіла зіграти роль донської козачки Аксіньї в «Тихому Доні» і що Бистрицька — міська жінка, а це і в кіно було видно.
Поховають народну артистку СРСР на Кунцевському кладовищі у середу, а громадянської панахиди в Будинку кіно, яка буває зазвичай, коли помирає актор такого калібру, не буде. Актриса спеціально вказала цей пункт у заповіті.