На початку кожного липня білоруси повертаються в СРСР. Головні вулиці прикрашають червоними прапорами й георгіївськими стрічками, у парках і на площах організовують виїзну торгівлю, міліціонери надягають святкову форму, а солдати і студенти готуються до військово–фізкультурного параду.
3 липня 1944–го Червона армія звільнила Мінськ від німецько–фашистських загарбників. Переважна частина Білорусі все ще залишалася під німцями — остаточно їх витіснили в Польщу лише в 20–х числах. Однак на референдумі 1995 року на пропозицію Олександра Лукашенка було ухвалено рішення відзначати День незалежності саме 3 липня.
Тепер це свято відзначається навіть більш урочисто, ніж День Перемоги. Саме 3 липня, а не 9 травня, у Білорусі проходить військовий парад. Військові крокують під звуки радянських воєнних хітів «Дєнь Побєди», «Прощаніє славянкі», «Катюша»... Пісні білоруською мовою на параді на честь Дня незалежності Білорусі фактично не звучать. Навіть коментатори державного телебачення розповідають глядачам про події російською.
Традиційно самим парадом справа не обмежується. У різні роки перед трибуною Лукашенка проїздили комбайни, трактори та інша сільськогосподарська техніка. Учора ж президента найбільше вітали фізкультурники. Білоруси демонстрували лідеру держави свою любов до спорту і здорового способу життя. Перші колони були перевдягнені у фізкультурників а ля 1930–ті роки, наступні показували зародження комплексу ГТО («Готов к труду і оборонє»), а закінчувалися колони майстрами тайського боксу, в якому Білорусь — серед найсильніших у світі, та акробатами на пружинах. Іноземцеві, який уперше побачив таке дійство, могло здатися, що Білорусь відзначає не чергову річницю звільнення, а День фізкультурника.
І з кожним роком урочистості з нагоди офіційного Дня незалежності проходять дедалі масштабніше. Після параду білоруси виходять у центри міст, де для них організовують розважальні заходи з концертами і конкурсами. Учора кульмінацією святкувань був величезний концерт біля стели «Мінськ — місто–герой». Наприкінці всі присутні на чолі з Лукашенком заспівали державний гімн «Ми — білоруси».
А тим часом опозиційно налаштована частина білоруського суспільства не вважає 3 липня святковим днем. Скажімо, Білоруський народний фронт пропонує відзначати День незалежності 25 березня — саме цього числа у 1918 році була проголошена Білоруська Народна Республіка. До референдуму 1995–го білоруси відзначали свято своєї країни 27 липня, в день ухвалення Верховною радою декларації про незалежність БРСР від Радянського Союзу.
Тож єдине, що цими днями об’єднує всіх мешканців Білорусі— це чотири вихідні дні, коли від роботи однаково відпочивають і «лукашенківці», й опозиціонери. n