Качині історії

03.07.2008
Качині історії

Ось під цим пам’ятником дбайливі музейники створили поміст, щоб качкам було зручно вибиратися з води. (Фото Ірини ЖУРИЛО.)

Просто під величним монументом солдатам, які переправлялися через Дніпро у 1943 році, на штучній водоймі, маленькій — усього 10 на 20 метрів — оселилася родина качок: він та вона й шестеро каченят. Дикі птахи, яких з околиць Києва вичавлює «Київміськбуд» та інші «–буди», знайшли прихисток саме тут, у надто людному місці — згадана скульптурна композиція височіє за кількадесят метрів від входу до Музею Великої Вітчизняної війни.

Гнізда качки звили вглибині підніжжя монументу, між чоботами червоноармійців. А дбайливі співробітники музею навіть поклали спеціальний поміст — кілька дощок, аби птахам зручно було вибиратися з води і сушити пір’я неподалік гнізда. На початку травня каченят було десятеро, але четверо з них стали жертвами ворон, розповів нам фотограф, який знічев’я підробляє на гостях Києва, котрі — а раптом — та й захочуть зазнімкуватися на тлі пам’ятника з видом на Лівий берег Дніпра. Він каже, що качина сім’я оселяється тут регулярно ось уже близько двадцяти років.

Молоді качки запам’ятовують «домівку», тож наступного року хтось із них прилітає обов’язково сюди, щоб звити гніздо і «продовжити традицію». (А й справді, якщо туристи кидають у цю водойму монетку, щоб повернутися, то чом би не вертатися сюди качкам?). А цілий рік птахи не можуть лишатися біля музею, тому що воду зі штучного озерця на зиму спускають. Відтак качки перелітають на інший берег і оселяються десь біля бульвару Давидова, поближче до своїх «немузейних» родичів.

Що приваблює їх сюди? А хтозна. Можливо, «надмірне харчування», адже туристи захоплено «ойкають», побачивши диких птахів під пам’ятником, і намагаються згодувати їм залишки бутербродів. Отож, попри закони природи, родина сірого селезня ласує тут ковбасою та шоколадом.

А взагалі, що кличе диких птахів у мегаполіси? Старший науковий співробітник Інституту зоології ім. Шмальгаузена Василь Хоменко, коментуючи для «УМ» цю ситуацію, пояснює: дикі качки добре пристосовуються до життя у великому місті, тому вони тут не дивина. Один з їхніх видів — кряків — можна зустріти на міських озерах, у парках відпочинку, інших зелених зонах. Вранці пернаті шукають їжу, а вдень зазвичай ховаються, тому ми інколи можемо й не зауважити присутність качок на ставку у своєму спальному районі. Як пояснює пан Хоменко, для таких качок головне — щоб була вода і їжа, тобто в середовищі існування саме це для них є головним, а люди, автомобілі, загазованість, сміття — це «додатки» до головного.

В усякому разі, дикі качки є повноправними мешканцями великого міста. Зрештою, як і ми.

Ірина ГРИЩЕНКО,
Ірина ЖУРИЛО

 

ДОВІДКА «УМ»

Качка справжня — птах середнього розміру з відносно короткою шиєю. Харчується переважно водними рослинами, насінням трав, дрібними комахами і молюсками. У багатьох видів качок на крилах є «дзеркальця» — плями синього кольору. Від другої половини літа й до ранньої осені самці й самки практично не відрізняються одне від одного. У період розмноження самці виглядають значно яскравіше. Під час осінньої линьки у качок відбувається зміна махового пір’я, через що птахи на деякий час втрачають можливість літати.

  • Тече вода, тече брудна

    Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>

  • Сміттєві війни

    Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>

  • Колекція, що пастки плете

    У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>

  • У ліс ходити — ліс любити

    Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>

  • Епідемія пожеж може повторитися

    Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>