На шахті ім. Карла Маркса, де 8 червня прогримів потужний підземний вибух, тривають аварійно–пошукові роботи. Як відомо, важкі травми тоді отримали навіть четверо працівників шахти, які перебували на поверхні. А з 37 гірників, які на момент аварії перебували під землею, перегодя вдалося врятувати 24. Тоді ж вдалося відшукати й тіло одного загиблого шахтаря. Доля ще 12 потерпілих довгий час вважалася невідомою: дев’ять гірників, є припущення, разом із кліттю впали з великої висоти і опинилися на дні ствола під товщею підземних вод. Точне місцеперебування ще трьох невідоме, проте є версія, що їх «накрив» викид вугілля та породи в тій зоні, куди поки немає доступу через затоплення.
Проте віднедавна офіційно безвісти зниклими вважаються тільки троє з 12 шахтарів. Міський суд Єнакієвого вже прийняв рішення щодо встановлення факту смерті дев’яти гірників. Суду були надані докази та експертні оцінки, що засвідчили: в тих умовах, які склалися під час аварії у шахті, люди просто не мали можливості вижити.
Рішення Феміди, звичайно, є вимушеним, але практикуються такі, на жаль, не вперше. Приміром, саме через суд у минулому році встановлювали факт загибелі гірників на донецькій шахті імені Засядька, тіла яких досі на кілометровій глибині у затопленій і «запломбованій» аварійній виробці. А встановлювати смерть потерпілих через суд їх родичі змушені, аби врешті–решт отримати компенсацію від держави та благодійні кошти за втрату рідних і близьких. Відомо, що всім родинам загиблих на шахті ім. Карла Маркса Кабмін розпорядився виділити виплати в сумі 150 тисяч гривень. Сім’ї чотирьох гірників, які отримали важкі травми і досі перебувають у лікарні, отримують по 50 тисяч гривень.
Аби відшукати тіла загиблих й тих шахтарів, які ще офіційно вважаються зниклими безвісти, а не мертвими, на аварійній копальні насамперед потрібно відкачати воду. Зараз ці роботи на горизонтах 500, 700 та 850 метрів ведуться цілодобово і, як прогнозують фахівці, будуть завершені приблизно до 4—5 липня. Тільки після цього представники експертної комісії, яка з’ясовує причини аварії, нарешті зможуть побувати на аварійних ділянках і зробити остаточні висновки. За попередніми даними, джерелом вибуху метанової суміші стало пошкодження силового кабелю у шахтному стволі за 120 метрів від поверхні. Також експертам належить з’ясувати, що стало причиною викиду метану, який передував потужному вибуху і зруйнував навіть шахтні стволи та споруди на поверхні копальні. Досі фахівці схиляються до думки, що обвал крівлі та викид понад 100 тисяч кубометрів метану відбувся внаслідок помилок під час виконання технічного проекту аварійної виробки.