Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Українці люблять відпочити: погляньте в український календар — і побачите, скільки там червоних дат. А якби ви останніми роками почали у тім календарі відзначати дні фестивалів, то побачили б, що їх дедалі більше, і в Україні вже виникає каста фестивальників, котрі з власними наметами від вихідних до вихідних мандрують від фестивалю до фестивалю. На тих фестах спостерігається практично та сама весела «хіпова» публіка як на сцені, так і перед нею. Організатори фестивалю в Унежі замахнулися на «свято, яке завжди з тобою»: у найближчі вихідні там відбудеться фестиваль альтернативної української музики, але на цьому все не закінчиться, бо на місці фесту буде «Кузня» для нестандартних думок, нових ідей та веселого відпочинку.
Уніж — село Городенківського району Івано–Франківської області, за кількасот метрів від Дністра. Навкруги — чудовий краєвид на Дністровський каньйон. Тут три дні, з 27 по 29 червня, відбудеться Фестиваль українського формату «Уніж», на якому виступлять українські рок–монстрики: «Гайдамаки», «Перкалаба», «От Вінта», «Пропала грамота», «Королівські Зайці», «Брем Стокер», «Абздольц» та інші. Крім того, на фесті працюватимуть анімаційна, ковальська майстерні, майстерня з малювання, де майстер–класи проводитимуть митці, «Ігри на воді» у Дністрі, а також дискусії на теми «Смерть і безсмертя. Раціоналізація ірраціональних смислів українця», яку проведуть Галина Дичковська і Володимир Панченко, та «Поезія після книги, або Найсучасніші форми недрукованої літератури», яку відкриє Юрій Андрухович.
Основну ідею спробував окреслити для «УМ» Влад Кириченко, керівник мистецької агенції «Наш формат» і організатор фестивалю: «Це фестиваль форматної музики, місце збору форматної публіки. Ми робимо це не для націонал–божевільних, які тільки й уміють, що рвати на собі вишиванку і кричати «Слава Україні!», і не для «гопів», яким треба напитися і затіяти бійку, а для сучасних, творчих, відкритих молодих людей, які не мають комплексів, зате мають ідеї та ініціативу до їх втілення». Саме цим організатори пояснюють, що фестиваль буде платним: 30 гривень за день і, відповідно, 90 гривень за три дні. У цю плату входить, зокрема, проживання у наметовому містечку, яке обіцяють обладнати туалетами та вмивальниками, а також охороною, аби не виникало «ексцесів» із заїжджими «любителями пригод», як то зазвичай буває на подібних фестах під відкритим небом. Сам Уніж — невеличке село, мешканці якого, на відміну, наприклад, від Карпатських Шешорів, поки що підозріло ставляться до організаторів і гостей фестивалю. «Місцеве населення в хати не пускає», — попереджає Влад Кириченко.
А опісля того, як роз’їдуться гості фестивалю, «Кузня» порожньою не залишиться. Що таке «Кузня»? «Поки що це територія колишнього колгоспу із залишками господарських споруд, які згодом, спільними зусиллями, мають перетворитись у клуб–конференцзал, спортцентр, бібліотеку, кампус», — відповідають організатори. У майбутньому це бачиться як місце, де впродовж року мають відбуватися вишкільні табори, навчальні семінари та відпочинково–трудові волонтерські заїзди. Наразі волонтери впорядковують територію і закладають основу цього «світлого майбутнього». Аби заохотити добровольців, агенція «Наш формат» запропонувала, щоб волонтерські заїзди очолювали відомі люди, а у перший такий заїзд поїхав сам Влад Кириченко.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>