Умовно вільні

26.06.2008
Умовно вільні

Лукашенко — мало не янгол.

У Білорусі відучора стартувала виборча кампанія. Обиратимуть обидві палати парламенту — Палату представників та Раду Республіки. Нижню палату обирають всенародним голосуванням, а до складу Ради Республіки частину кандидатур пропонує президент, частину обирають місцеві ради. Білоруська влада заявляє про намір провести вибори демократично. Опозиція не вірить, але від участі в перегонах не відмовляється.

Ніколи досі білоруська влада не робила таких гучних заяв про демократичність та відкритість виборів. «Ми хочемо продемонструвати й Заходу, й Росії, як треба проводити вибори... Ми хочемо, щоб нам не робили закидів, а ми самі могли відповісти: що ви хочете, хлопці, чого вам ще треба від Білорусі?!» — це цитата президента Олександра Лукашенка з інтерв’ю газеті «Комсомольская правда». На підтвердження добрих намірів ЦВК божиться прийняти будь–яку кількість іноземних спостерігачів. А як приклад лібералізації виборчого процесу офіційні ЗМІ країни наводять декрет президента, згідно з яким партіям дозволено направляти до ЦВК по одному своєму представнику з правом дорадчого голосу. «Цей декрет сприятиме цілковитій реалізації політичними партіями їхнього конституційного права на участь у виборчому процесі», — стверджує Лукашенко.

Опозиція обіцянкам Лукашенка не вірить. Лідер Об’єднаної громадянської партії Білорусі Анатолій Лебедько в інтерв’ю «УМ» назвав згаданий декрет Лукашенка «технічним нюансом, а не політичним рішенням». «Опозиційні члени Центрвиборчкому з правом дорадчого голосу зможуть хіба що висловити свою думку, але ж не проголосувати за рішення ЦВК, — говорить Лебедько. — Утім навіть сидіти на приставному стільці — це краще, ніж зовсім не бути присутнім у ЦВК».

А загалом ЦВК не врахувала жодної пропозиції демократів щодо лібералізації виборчого законодавства та самого процесу виборів. «Ми пропонували дозволити партіям мати своїх представників в окружних та територіальних комісіях, дозволити кандидатам вести агітацію за спрощеною схемою, ми також раціонально розписали процедуру підрахунку голосів. Усе це проігнорувала ЦВК», — така думка координатора компанії «За вільні вибори» Віктора Корнієнка.

Проте навіть за таких умов опозиція налаштована доволі оптимістично і має надію на перемогу своїх кандидатів. «Тільки треба, щоб наших спостерігачів не виносили з дільниць за допомогою ОМОНу і допустили до підрахунку голосів», — іронізує заступник голови партії «Білоруський народний фронт» Віктор Івашкевич.

Якщо до парламенту пройдуть опозиційні депутати, влада Лукашенка отримає можливість дещо легалізуватися в очах міжнародної демократичної спільноти. Нагадаємо, що після конституційного референдуму, коли Лукашенко розігнав Верховну Раду і з лояльних до себе депутатів сформував Палату представників, Білорусь виключили з Ради Європи. Відтак Захід і досі не визнав її парламенту. Саме для легітимізації законодавчого органу Лукашенко й може дозволити «пропустити» в парламент кількох депутатів з демократичного крила.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>