Герой, учитель героїв

Коли сьогодні проїжджаєш Ко­ровинцями, що на Недригай­лівщині, мимоволі ловиш себе на думці: село Ялового. Так продовжують вважати й багато його односельців, адже той слід, що лишив Іван Никонович Яловий, справді незабутній. Власне, не тільки слід, а ціле село таким, як воно є зараз: з двоповерховими будинками, сучасною на ті роки школою, просторим дитсадком, урочистим Будинком культури, фельдшерсько–акушерським пунктом, церквою, відбудованою ще за часів, коли «мода» на віру не почалася... Невідомо, якими були б Коровинці, якби не очолив свого часу місцеве господарство «Комінтерн» Іван Яловий. Очолив і прокерував ним 60 років. А всього прожив 85...

Іноді ми зі скепсисом ставимося до минулих часів. Та можна так чи інакше ставитися до ідеології, проте не до людей. Іван Яловий був Героєм Соціалістичної Праці. І якщо комусь не сподобається слово «соціалістичної», сміливо залишаємо два інші: Герой праці.

Землю справді розумів, як розумів і людей. Тому постійно кращі врожаї були в Ялового, техніка, кращі люди — теж його. Подумати лише: окрім самого, у селі було чотири Герої праці. Ще пошукайте таке господарство! І у смутні часи він вистояв саме тому, що залишався вірним не чинам і не словам, а землі. На пам’ятнику Івану Яловому вибиті слова: «Є у світі пам’ять про тебе жива, і є серця, в яких ти будеш жити вічно».