Неласа Петрівка

Із понеділка в українських християн грецької традиції розпочався Петрівський піст. Він починається завжди на 58–й день після Великодня. А завершується 11 липня, в переддень свята апостолів Петра і Павла. Тому й зветься Апостольським, Петрівським, а то й просто — Петрівкою. У різні роки час тривання цього посту різний, залежно від дати Великодня. У ІІІ столітті в «Апостольскому переказі» Іполита Римського про походження цього посту записано, що коли якась людина не змогла попоститися перед Великоднем, то хай зробить це в тиждень після П’ятидесятниці (Трійці). На той час ще не було усталеного церковного календаря, а учні–апостоли постійно подорожували, знайомлячи з Христовим вченням людей у різних країнах. Умови для посту були складними, християни тоді були гнаними. До того ж, кожна помісна Церква святкувала Пасху Христову за власним календарем. У IV столітті Вселенський собор прийняв єдину дату Великодня для всіх Церков і Апостольський піст також став спільним для всіх християн.

Хоча Петрівку вважають несуворим постом, на відміну від Великого, Пилипівського і Успенського (Спасівки), усе ж по середах і п’ятницях церковний статут забороняє споживати навіть рибу й рослинну олію. Святитель Філарет (Дроздов) вчить, що залежність від смачної їжі і взагалі від розкошів може викохати сильного і вимогливого конкурента для голови, що обмежить і принизить благородні дії розуму і серця. «Скільки мистецтва, речей, знарядь використовує мисляча людина, щоб наповнити мале і нерозумне чрево! — пише святитель. — Як принижується совість, вишукуючи: як найкраще вгодити цьому «владиці». І як насміхається над цим райським розумом чрево, коли кінцем всіх турбот про їжу стає нечистота і сморід!». Священики радять парафіянам, як і годиться в час посту, висповідатися і причаститися.