Сила в крапових беретах

Право носити краповий берет кожен боєць ВВ здобуває буквально потом i кров’ю. Це не просто головний убір, а відзнака найвищої кваліфікації бійця спецпідрозділу. Як правило, ця традиція має найміцніші корені саме у Внутрішніх військах України, Росії i Білорусі. Але останнім часом «краповики» стали з’являтися й у інших спецпідрозділах МВС.

Нещодавно на власну базу спецпідготовки ВВ у Нових Петрівцях, що під Києвом, з’їхалися саме «Барси», «Омеги», «Гепарди» та «Ягуари» з усієї країни. Мета кожного спецназівця Внутрішніх військ одна — краповий берет. Змагання тривали тиждень і проходили у кілька етапів — весь цей час хлопці провели у постійних боях під палючим сонцем. Окрім рукопашного бою, долали смугу перешкод, демон­стрували влучність стрільби з пістолета та снайперської гвинтівки Драгунова.

Найскладнішим випробуванням є універсальний бій, адже битися новачку доводиться вже з повноцінним «краповиком». I тут мало втриматися на ногах чотири хвилини, треба в умовах повного контакту продемонструвати техніку володіння рукопашним боєм, при цьому намагатися вести спаринг активно. До речі, якщо «краповик» програє, його можуть позбавити почесного берета. Отже, «піддавки» виключені.

Розбиті носи, синці та легкі травми, але хлопці виглядають щасливими. Їхні командири кажуть, що в спецназі, як і у спорті, без травм не обійтися. З майже сотні претендентів пощастило лише десятьом: двоє бійців здобули кваліфікаційний рівень майстра спецназу, троє — першу категорію і п’ятеро — другу. Командувач ВВ Олександр Кіхтенко урочисто вручає кожному краповий берет — символ мужності, честі та відваги. За усталеною традицією, хлопці скидають чорні кепки й одягають омріяні берети. Відтак, за словами командувача Кіхтенка, нині кількість власників крапових беретів у Внутрішніх військах зросла до 45 бійців. «Тепер ви дійсно є кращими з кращих, ви — еліта Внутрішніх військ!» — каже переможцям командувач.