«Мотив був один — убивати!»

Довгоочікуваний процес, що розпочався 9 червня, увійшов у робоче русло. Після ажіотажу першого дня нині для журналістів та й усіх бажаючих потрапити до зали судового засідання труднощів не становить. Судове слідство може розтягнутися надовго, адже у справі проходять 29 потерпілих! Та й 21 епізод, позначений тільки вбивствами, вимагає від суду ретельного дослідження.

Приятель повідомив спокійно: «Я його вбив»

Другорядних речей у настільки гучних справах не буває. Навіть у таких попередніх звинуваченнях, як жорстоке поводження з тваринами, що багато хто сприймає не без іронії, — мовляв, вони людей вбивали, а ви про якихось кошенят ... Проте саме з тварин усе й починалося. Ігор Супрунюк, чия фігура від самого початку процесу стала вимальовуватися як лідерська, ще в шкільні роки став виявляти схильність до жорстоких експериментів над братами меншими. За розвинутою пізніше звичкою все це знімали на фото та відео. Але для суду навіть таких, здавалося б, незаперечних підтверджень мало. Бо, якщо на відео нещасному котику вдувають у рот якусь піну, ще треба пересвідчитися, чи він від того помер.

Сам Ігор Супрунюк від будь–яких свідчень у суді відмовився, зажадавши, щоб їх давала тільки його мама, тож коли до неї дійде черга, можна не сумніватися, що то буде момент особливо інтригуючий навіть на тлі всіх інших, до яких не можна залишатися байдужим. Це справді питання з питань: як у цілком нормальних родинах могли вирости такі діти?

Віктор Саєнко по кожному епізоду свідчить настільки охоче й детально, що, здається, зникають і найменші сумніви у причетності підозрюваних до цілої серії жорстоких злочинів. Адже й цього разу не обійшлося без звичного в таких справах — намагань притягнути до відповідальності зовсім не причетних до серійних злочинів людей. Адвокат Саєнка Владислав Андрущенко і взагалі заявляє, що його підзахисний нікого не вбивав і все це є справою рук Супрунюка.

До речі, минулого тижня Віктор детально розповів, як Ігор його втягнув у жахливий промисел. Навіть пригадав перше убивство, здійснене Супрунюком, вважай, на його очах. Приятелі десь опівночі йшли по своєму житловому масиву Комунар і побачили чоловіка, що явно скидався на бомжа. Ігор на нього напав ні з того ні з сього з молотком, який завжди носив з собою. Саєнко, злякавшись, утік подалі. Коли ж приятель його наздогнав, то повідомив напрочуд спокійно: «Я його вбив».

Віктор навіть зізнається, що подумував заявити про це в міліцію. Проте Ігор застеріг — мовляв, хто доведе, що вбив не ти.

«Все це скидається на нацистський жест»

Бойове хрещення для самого Саєнка, якщо можна так висловитися, відбулося тоді, коли Супрунюк став відверто висловлювати приятелеві незадоволення з приводу того, що той не бере безпосередньої участі у вбивствах. Віктор пообіцяв бути активнішим.Ця розмова відбувалася в автомобілі «Ланос», яким молодики поверталися з Дніпродзержинська. Десь через кілометр Ігор машину зупинив: «Давай подивимося, як ти допомагатимеш. Вмикай відеокамеру, одягай рукавички».

Свою жертву їм довго чекати не довелося. 70–річний мешканець селища Таромського К. близько 19–ї години вирішив на своєму велосипеді відвезти якесь сміття. Безпричинного нападу на пенсіонера ніхто з його рідних не міг передбачити навіть у найжахливішому сні. Коли наступного дня знайшли геть понівечений труп чоловіка, то спершу подумали, що його збив автомобіль. Лише згодом розкрилася страшна правда...

Як розповів Саєнко, Супрунюк напав на нещасного з молотком. Віктор усе це ретельно знімав на відео. Коли ж побачив у кишені їхньої жертви викрутку, то вже долучився й сам — завдав із десяток ударів.

Коли головуючий у судовому засіданні Іван Сенченко намагався почути від Саєнка про мотив шокуючого вчинку, той відповів буквально так: «Мотив був один — убивати!». І навіть повідомив, що зі звинуваченням щодо обставин убивства К. погоджується частково. Коли ж суддя поцікавився, у чому полягає ця «частковість», пояснив: розбою, який їм інкримінується, не було, а мало місце тільки вбивство.

Адвокат Андрущенко звертає увагу, що такого мотиву — вбивство заради вбивства — у Кримінальному кодексі немає взагалі, а в статті 115, яка підсудним інкримінується, йдеться про злочини корисливі. Отож суду доведеться створювати щось як прецедент.

Щодо справи про вбивство К. було продемонстровано справді вбивчі фото — Саєнко, поставивши ногу на труп нещасного, переможно виставив руку вгору. Суддя Іван Сенченко поцікавився, що це означає. «Від людини до неба», — пояснив підсудний. «А чи не скидається це на нацистський жест?» — резюмував суддя.

Владислав Андрущенко також зазначає, що вони всіляко домагатимуться психолого–психіатричної експертизи з тим, щоб визначити, хто яку роль у вбивствах відігравав. На його переконаність, лише в епізоді з К. його підзахисний безпосередньо брав участь у позбавленні життя людини. Інше — справа рук Супрунюка, який безвольного Віктора нібито підкорив собі. Подібне стверджує і третій підсудний у гучній справі Олександр Ганжа — йому інкримінуються лічені епізоди, та й ті начебто не пов’язані з убивствами. Він зізнається, що відразу збагнув, які з того можуть бути наслідки, отож і спілкування з Супрунюком надалі уникав свідомо.

Що вражає чи не найбільше — підсудним не інкримінують жодного спланованого вбивства, тобто коли вони завчасно намітили конкретну жертву. Вони просто виїздили на полювання, де не мало значення, на кого натраплять. І хоч інколи деякі речі у вбитих забирали, найчастіше людей позбавляли життя просто так. При цьому всі свої діяння, починаючи зі знущань над тваринами, ретельно знімали на відео. Тепер у розпорядженні суду таких плівок нараховується аж 20. Щоправда, їх перегляд обіцяють оголосити закритим — надто шокуючими обіцяють стати ці кадри.