За гроші родини — кріси й мундири

19.06.2008

Минулої неділі у соборі Святого Юра у центрі Львова сотні львів’ян прощалися з прахом генерал–хорунжого УНР Романа Дашкевича. Останки генерала артилерії УНР привезли на батьківщину з австрійського містечка Куфштайн через 33 роки після смерті. «За життя батько не міг повернутися на батьківщину. Ми листувалися з ним останні 20 років його життя. Хоча листи були дуже скромні, адже проходили через цензорів, у кожному з них відчувалася любов до України, — згадує син генерала, нині відомий у Львові і поза межами краю історик Ярослав Дашкевич. — Я ріс із двома батьковими світлинами. На першій фотографії — тато на коні посеред Софіївської площі. Ця фотокартка була для мене символом єдності Східної та Західної України».

Друга світлина — весільний знімок Ярославових батьків. Весільним дружбою генерала Дашкевича був полковник Євген Коновалець. Нині син генерала Січових стрільців тішиться, що тато хай запізно, але таки повернувся до милої серцю України. Тепер хоча б зможе його могилку провідати.

Генерала Дашкевича вважають батьком української артилерії. Роман Дашкевич першим зодягнув Січових стрільців у голубі мундири. «Дашкевич за власні кошти і за кошти своїх батьків закупив січовикам не лише мундири, а й кріси та кулемети. Ця родина добре усвідомлювала, що таке формування власної держави, і дуже дбала про вишкіл молодого покоління», — розповідає голова товариства політв’язнів і репресованих Петро Франко.

З крипти собору Святого Юра домовину з останками тіла винесла почесна варта курсантів Львівського інституту Сухопутних військ. Прах генерала–хорунжого армії УНР Романа Дашкевича під салют, патріотичні пісні й марш військового духового оркестру, поховали на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.

 

ДОВІДКА «УМ»:

Роман Дашкевич народився 6 грудня 1892 році у селищі Тустановичі на Львівщині у сім’ї священика. Закінчив Перемишльську гімназію, пізніше — юридичний факультет Львівського університету. Ще cтудентом був активістом українського національно–визвольного руху в Галичині, членом управи Української академічної громади й Українського студентського союзу. До Першої світової війни — організатор «Січей», з 1912 року — кошовий повітової «Січі» Українських січових стрільців у Львові. У 1918 році створив найбоєздатнішу військову частину Центральної Ради. Тоді ж був обраний до складу Стрілецької ради і призначений командиром гарматної батареї Куреня січових стрільців. У 1943–му році генерал–хорунжий УНР емігрував до австрійського міста Куфштайн. Автор книги «Артилерія січових стрільців у боротьбі за Золоті київські ворота» (Нью–Йорк), багатьох історичних довідок. Помер у 1975 році в Австрії.

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>