Після того як 53 відсотки ірландців минулого четверга сказали на референдумі «ні» Лісабонському договору (відповіднику Конституції ЄС), європейські політичні еліти заметушилися. «Незважаючи на результати ірландського референдуму, Лісабонську угоду хоронити рано» — такого висновку дійшли позавчора на засіданні в Люксембурзі глави МЗС країн ЄС та представники Єврокомісії. Дмітрій Рупель, міністр закордонних справ Словенії, яка закінчує своє піврічне головування в ЄС, відчайдушно намагався не вживати слова «криза», описуючи ситуацію, що склалася. Міністри зійшлись на думці, що процес ратифікації Лісабонського договору національними парламентами потрібно продовжувати. Але все ж визнали, що на цьому засіданні не було розроблено жодних конкретних рекомендацій з подолання кризи, викликаної «прецедентом Ірландії». Можливість проведення повторного референдуму в Ірландії не виключалася, але глава МЗС цієї країни заявив, що уряду потрібен час на його підготовку та аналіз причин невдачі першого народного волевиявлення.
Минулі вихідні європейські лідери витратили на пропагандистські візити з метою порятунку Лісабонської угоди. Прагу відвідав президент Франції Ніколя Саркозі. Він умовляв місцевих політиків ратифікувати угоду в парламенті, оскільки в Чехії вона може не пройти навіть через законодавчий орган. Конституційний суд країни розглядає за поданням кількох депутатів запит про те, чи не порушує Лісабонська угода суверенітет Чехії? Не виключено, що після цієї процедури питання може бути винесене на референдум.
ДО РЕЧІ
Позавчора Євросоюз підписав з Боснією і Герцеговиною угоду про стабілізацію і асоціацію, що є першим кроком на шляху вступу до ЄС. БіГ була останньою з балканських країн, яка не мала такої угоди з Брюсселем. Навіть Сербія підписала угоду в квітні цього року, незважаючи на конфлікт із ЄС із приводу Косова.