Приречені на поразку

У 2001 році українські чоловіки на світовому форумі впевнено розібралися з норвежцями, вигравши з різницею в дев’ять м’ячів. Проте на минулорічній першості планети зазнали поразки майже з таким самим відривом — у десять голів. Нинішні поєдинки за вихід на чемпіонат світу мали внести ясність — хто ж сильніший на даний момент.

На жаль, розстановка сил виявилася не на користь нашої команди. Підопічні Леоніда Захарова, навіть зазнавши кількох суттєвих кадрових втрат, в обох зустрічах «плей–оф» періодично видавали відмінні відрізки. Проте українцям бракувало стабільності й сил, аби демонструвати класну гру впродовж цілого матчу.

Думається, неправильний із психологічної точки зору хід зробив і головний тренер збірної, який ще перед протистоянням із скандинавами заявив, що «поразка не стане трагедією». Наче готував собі виправдання на випадок невдачі. Та й на гравців це не могло не подіяти негативно — адже в підсвідомості сиділо, що ми слабші. Імовірно, українці поступилися б у будь–якому разі, але могли б битися більш гідно. І не починати це робити тоді, як смажений півень клюне в п’яту точку...

У Драммені, коли «синьо–жовті» програли сім м’ячів (22:29), вони не виглядали приреченими. Натомість із самого початку матчу–відповіді в Запоріжжі були якимись розслабленими. І замість того, щоб скорочувати відрив за сумою двох зустрічей, дозволили норвежцям творити на майданчику Палацу спорту «Юність» усе, що їм заманеться. У першому таймі українці поступалися по ходу 10:17 і програли його з рахунком 12:18.

На початку другої півгодини гості збільшили відрив до дев’яти голів. Найбільше серед них виділялися Странд і Твендсен, які закинули вісім і сім м’ячів відповідно. Підопічні Гуннара Петерсена реалізували всі три семиметрові, тоді як господарі — лише чотири з восьми. Після цього норвежці заспокоїлися, а наші нарешті трохи забігали, намагаючись якось утішити дві тисячі своїх уболівальників. Фінальна сирена зафіксувала перемогу скандинавів — 32:30.

Серед українців найрезультативнішим став 36–річний португальський легіонер Юрій Костецький, на рахунку якого дев’ять голів. Шість закинутих м’ячів в активі Шельменка, по чотири — у Кривчикова й Стецюри.

Тож саме Норвегія зіграє наступного року у фінальній частині чемпіонату світу в Хорватії. Українці ж мають зробити належні висновки й починати готуватися до відбору на наступні престижні турніри.