У темних нетрях підземних вод

Доля людей, яких на світанку 8 червня застав під землею вибух, все ще залишається невідомою. Пошуки їх слідів ускладнюються тим, що троє шахтарів, швидше за все, опинилися у зоні викиду вугілля та породи на найглибшому підземному горизонті, досі суттєво затопленому водою. А ще дев’ятеро, є припущення, перебували в кліті й з вибухом разом із нею впали з великої висоти у зумпф, де глибина води понад 30 метрів. До речі, перші спроби водолазів із підрозділів МНС України розшукати потерпілих не принесли результатів через ту ж таки велику глибину та погану видимість.

Експерти наразі утримуються від однозначних висновків щодо причин підземної аварії. Досі фахівці сходяться тільки в одному: тут справді відбулося щось таке, що важко пояснити. Адже раптовий викид газу з пласта «Мазурка» був настільки потужним, що навіть «продавив» струмінь повітря, яке йде стволом, і дійшов до самої поверхні. Тепер старожили згадують: щось подібне у вугільному краю сталося у післявоєнні роки на одній з макіївських шахт, де вибух теж зруйнував копри та інші споруди на поверхні. Та звідки, за умов сильної загазованості, виникла фатальна іскра, ніхто достеменно не знає. «Це могло бути все, що завгодно, — вважає міністр вугільної промисловості Віктор Полтавець. — Від пошкодження високовольтного кабелю до... можливо, навіть такі речі, які я б не хотів називати. Детонатор міг бути і з поверхні — не виключаю, що там могли курити».

І все ж, попри прозорий натяк на ймовірного «крайнього» у вигляді пересічного роботяги з цигаркою, керівник галузі аж ніяк не знімає відповідальності безпосередньо з керівників шахти. «З цим вугільним пластом і раніше були проблеми — траплялися викиди газу, — каже Віктор Полтавець. — Тому керівники шахти повинні були звернути на цей пласт особливу увагу».

За попередніми висновками урядової комісії, керівникам шахти висунуті значно серйозніші звинувачення щодо порушення ними попередньої заборони Держгірпромнагляду про ведення видобувних робіт. Однак керівник Мінвуглепрому підтвердив, що досі ніхто з керівників аварійної шахти не позбувся посади навіть тимчасово — до закінчення роботи експертної та урядової комісії, які з’ясовують причини вибуху. Так само вже потроху спростовуються попередні наміри стосовно закриття вугільного підприємства, якому виповнилося 110 років. «Я вважаю, ми повинні її відбудувати, — чітко озвучив свою позицію міністр Полтавець. — Ця шахта одна для селища і одна у всьому об’єднанні (ГП «Орджонікідзевугілля». — Авт.), де вугілля коксівне. А ви знаєте його ціну?».

Нагадаємо, внаслідок підземного вибуху на шахті імені Карла Маркса постраждали п’ятеро працівників шахти, які перебували на поверхні. Під землею в цей час перебували 37 гірників, 24 із яких через добу вдалося підняти на поверхню живими. Одного шахтаря знайшли без ознак життя, дванадцятьо­х шукають досі. П’ятеро госпіталізованих гірників отримали важкі та середні травми, інші дивом уникли серйозних ушкоджень і перебувають на обстеженні.