На перевалі — Президенти

На межі Львівської та Закарпатської областей, а саме — на Верецькому перевалі, тривають роботи зі спорудження пам’ятного знаку. Одинадцятиметровий обеліск встановлять на братській могилі січових стрільців, які загинули за волю і незалежність Карпатської України.

69 років тому, 15 березня, тут, розігралася страшна трагедія. На місці, де незабаром височітиме пам’ятний знак, загинуло 600 українських повстанців. Воїнів, які захищали незалежність Карпатської України, видали польським жовнірам сусіди–угорці. Та поляки відмовилися брати солдатів у полон. Не захотіли надати прихистку українським повстанцям й угорці. Того дня на Верецькому перевалі було скоєнно злочин, який пізніше наречуть кривавою бойнею: загнані у безвихідну пастку на перевалі повстанці перетворилися на живі мішені. З одного боку в українських січовиків стріляли польські жовніри, з іншої — угорські війська. Тіла розстріляних, на потіху ворогам і дикому звіру, довго лежали під відкритим небом. Коли зійшов сніг, місцеві мешканці разом зі священиком піднялися сюди й поховали останки загиблих у братській могилі...

«Місцеві громадські діячі постановили дослідити могилу на перевалі й навести лад: прах загиблих ідентифікувати, перепоховати і поставити на могилі меморіал–обеліск, де будуть увіковічнені імена героїв. Цю ініціативу підтримала сесія Закарпатської облради. До справи долучили археологів та істориків. Обласне управління культури влаштувало конкурс на кращий проект пам’ятного знаку, переможцями якого стали заслужені художники України Бровді та Шолтес. Зараз на перевалі ведуть інтенсивні роботи з побудови обеліска–пам’ятника на братській могилі закарпатських січовиків. Роботу плануємо завершити до Дня незалежності», — розповів «УМ» голова Воловецької райради Олександр Биркович.

Закарпатські очільники кажуть, що обеліск на перевалі хотіли встановити вже давно, та все не вистачало коштів. Ситуацію з побудовою пам’ятного знаку на братській могилі прискорили угорці. У лютому 2008–го наші сусіди встановили на перевалі пам’ятний знак, який нагадує історичний момент 1100–річної давності: час, коли угорці на чолі з королем Аттилою здійснили перехід через Верецький перевал, аби поселитися в Дунайській низовині. Свій знак угорці збудували дуже швидко. Тоді ж й українці заклали на перевалі камінь для майбутнього обеліска пам’яті повстанців. «На перевалі ще був сніг, але ми заклали камінь на знак побудови одинадцятиметрового обеліска карпатським січовикам. Нині тут буде цілий комплекс, на вершині якого — триметровий хрест, що символізуватиме пам’ять про карпатських борців»,— продовжує Биркович.

Фінансується проект з Обласного бюджету. І угорці, яких пам’ятник «віднайдення батьківщини» й досі офіційно не відкритий, і українці, які добудовують пам’ять своїй історії, сподіваються, що незабаром на перевалі зустрінуться президенти України й Угорщини, аби офіційно їх відкрити одночасно.

ДОВІДКА «УМ»

Верецький перевал ще називають Ворітським перевалом та Руськими воротами. Перевал тягнеться через головний Карпатський хребет. Розташований на межі Закарпатської і Львівської областей у вододіллі річок Стрий та Латориця. Висота перевалу — 841 метр над рівнем моря. Південний схил — крутий, дорога серпантинкова, північний — пологіший. У 895 році племена угорців перейшли через цей перевал й оселилися в Панонії — Тисо–Дунайській низовині. 15 березня 1939 року угорці й поляки розстріляли на перевалі понад 600 повстанців, які боролися за незалежність Карпатської України.

ДО РЕЧІ

Депутати Івано–Франківської облради звернулися до Президента Віктора Ющенка, Кабміну та Верховної Ради із закликом звести на Верецькому перевалі українських Карпат Пантеон слави українським Січовим стрільцям з нагоди відзначення 70–річчя Карпатської України. «Звертаємо вашу увагу, що Верецький перевал є місцем трагічних подій 1939 року, де було жорстоко замордовано українських Січових стрільців, яких досі не поховано, і не вшановано по–християнськи», — йдеться у зверненні.