В Ірландії післязавтра відбудеться референдум щодо схвалення Лісабонської угоди, яка фактично є відповідником Конституції Європейського Союзу. Для того, щоб документ набув чинності, потрібно його схвалення всіма 27 країнами–членами ЄС. Щоб уникнути фіаско попереднього проекту Конституції, який провалили на референдумах у Франції та Голландії, цього разу 26 членів ЄС вирішили затвердити Лісабонську угоду національними парламентами, Ірландія — єдина країна, яка винесла її на всенародне обговорення. Тепер Європа затамувала подих в очікуванні слова ірландців.
Хвилюватися є від чого, оскільки останнє опитування ірландців, результати якого оприлюднила минулої п’ятниці провідна газета країни «Айріш таймс», свідчить, що своє «так» Лісабонській угоді мають намір сказати 30 відсотків громадян із правом голосу, а «ні» — 35 відсотків. 28 відсотків ірландців ще не визначилися. Як головний аргумент несприйняття документа його противники називають «нерозуміння угод». Європейські політики — в шоці, адже програмний документ, який готувався роками, є результатом численних компромісів, тепер може бути «зарізаний» одним із 27 європейських народів.
У найбільш драматичній ситуації опинилося керівництво Ірландії, яке кинулося в боротьбу за голоси тих 28 відсотків населення, котре ще не визначилося. Недобрі прецеденти з Ірландією вже траплялися в минулому. Наприклад, 2001 року мешканці цієї країни висловилися на референдумі проти Ніццької угоди, якою визначалися принципи розширення ЄС на схід. На те, щоб вмовити ірландців, знадобився рік — уже на наступному референдумі вони сказали «так». Тому прем’єр–міністр Ірландії Браян Коуен упродовж минулих вихідних і вмовляв, і благав своїх співвітчизників таки сказати «так» Лісабонській угоді. Якщо вірити останньому опитуванню газети «Сандей Індепендент», результати якого були оприлюднені позавчора, то 34 відсотки ірландців уже готові підтримати Лісабонську угоду, 27 відсотків мають намір голосувати проти неї, 35 відсотків надалі не визначилися. Тобто ірландців зовсім «затуркали», і кількість тих, хто не має власної думки, зросла з 28 до 35 відсотків.