«Я відкритий до романів із жінками у своєму віці так само, як і до щоденної праці». У цій фразі, сказаній в інтерв’ю «УМ» півтора року тому, увесь Анатоль Перепадя: дотепний, веселий, легкий на підйом і такий «бойовий», незважаючи на свої 70 з гаком...
Незважаючи на пережитий інфаркт, пан Анатоль був надзвичайно активним чоловіком — усюди встигав, багато працював, гасав Києвом на велосипеді й усім своїм виглядом демонстрував, що роки його не беруть. Дуже прикро говорити ці слова про Перепадю в минулому часі. Але — на жаль. Учора відомий український перекладач, двічі лауреат премії «Сковорода», яку посольство Франції присуджує за найкращий переклад у рамках однойменної програми, кавалер французького Ордену мистецтва й літератури Золотих пальм та просто чудовий чоловік відійшов у кращий світ.
Анатоль Перепадя помер через два дні після того, як на велосипедному шляху з рідної Русанівки до будинку Спілки письменників на Банковій його збило авто. Мовознавцеві було 72 роки. Мабуть, у цьому випадку доречно буде сказати «лише 72». За які він устиг так багато зробити... Перепадя перекладав із французької, італійської, португальської, іспанської, каталонської мов, у його творчому доробку — переклади Бальзака, Сент–Екзюпері, Клоделя, Шаші, Сервантеса, Карпентьєра, Монтеня, Рабле і, звісно, Марселя Пруста — знаменитий семитомник «У пошуках втраченого часу». Перепадя міг подарувати українському читачеві ще чимало творів зі світової скарбниці літератури, але не судилося.
Коли відбудеться похорон Анатоля Перепаді, наразі невідомо. Як повідомили «УМ» у Київському осередку Спілки письменників, поки що триває судмедекспертиза.