«Короче, дай скатати домашку, а то вчора щось так закумарилась, кльово відірвалась на паті, клепати було впадлюку. А то знаєш, той очкарик-препод пінитись буде». Цю розмову ми підслухали в університетському коридорі від двох мальвіноподібних першокурсниць. Погодьтесь, дуже змахує на розмову Доцента зі співкамерниками у фільмі «Джентльмени удачі». Пам'ятаєте, як недосвідчений у «фєні» герой Євгена Леонова примушував співкамерників перекладати всі розмови на «нормальну цивільну мову». Звичайно, цей діалог дівчат ми зрозуміли, бо перебуваємо з ними приблизно в одній віковій категорії. Але добре пам'ятаємо, як одна з викладачок університету після кожного семінарського заняття виділяла п'ять хвилин на те, аби студенти пояснили їй значення усіх слів, що вживали у своїх відповідях. Тоді ми відверто сміялися з дорослої жінки, більше того — професора філологічних наук, яка не розуміла таких простих слів, як «фішка» чи «лафа». А ще більше ми дивувались тому, що не завжди могли пояснити «цивільне» значення того чи іншого слова.
«Я користуюся сленгом, бо це дає мові лаконічність», — так зазвичай пояснюють феномен спілкування тінейджери — молодь, вік якої англійською мовою закінчується на teen, тобто від 13 до 19 років. Утім специфічним сленгом, вигаданим молоддю, нерідко користуються і люди поважного віку.
Отже, що є сленг за своєю сутністю? Якщо зануритися в історію, то сленг, як і професійний жаргон ремісників минулого, був засобом конспірації. Для того, щоб не викрити секрети свого цеху, спілкувалися умовною мовою, незрозумілою для інших. Згодом окремі слова потрапляли у загальний мовообіг, приживалися і тим самим збагачували мову народу загалом. Вони втрачали семантичну конспірованість і, зрештою, ставали загальновживаними. Наприклад, байкер — хлопець, життєвою філософією якого є любов до мотоциклів, платформа (із середовища наркоманів) — упаковка таблеток тощо.
Нові віяння у культурі, соціальний розвиток, технічний прогрес спричинили появу великої кількості молодіжних об'єднань та угруповань. Особливий вплив на молодь має музика. Rolling Stones, Metallica, Nirvana — прабатьки молодих металістів, рокерів, хіпі, панків. Вони як представники певної субкультури стверджують її в одязі, поведінці, відповідях на життєві питання і, звісно, відрізняються вживанням своєї мови як общинної говірки і як засобу самовираження.
Наразі дуже широко відчувається вплив маскультури, коли більшість прагне не відставати від інших, чимось відзначитись, а як результат — всі дуже схожі між собою: забігають на хвилинку в Макдональдз, носять однакові речі, захоплюються популярною музикою, курять. Кінець ХХ століття в Україні спонукав до демократизації суспільства у всьому, і нерідко цей процес перетворювався з розкутості мислення на примітивізм, нівелювання індивідуального в людині. Найконсервативніша верства населення, не розуміючи такий стиль життя, називає його стадним. Щось у тому є, але не все так погано. Соціальна революція ще не скінчилася, і люди, молодь зокрема, у пошуку. Мова також зазнала змін.
Широке вживання сленгу юнаками і дівчатами — це протест проти узвичаєних норм, одвічний конфлікт «батьки-діти», непорозуміння зі старшим поколінням, символ незадоволення або розчарування дійсністю. Усе це сприяє появі негативно оціночних сленгових неологізмів. По-третє ж, данина молодості. Це — чудово (прикольно, кльово, суперово, кайфово, класно, убійно) спілкуватися саме так. Власне, як і вияв максималізму, прагнення звільнитися від суспільних обмежень. Питання полягає у тому, як уникнути надмірного вживання сленгу, що засмічує мову. Для української мови це актуально. Адже питомо українського сленгу немає. Переважно український сленг утворюється під впливом російської й «американської» мов. З одного боку, це запозичення, з іншого — чужомовна експансія. Нерідко сленг замінюється суржиком, і жахливо, коли суржик популяризується.
Загалом сленгова лексика характеризується багатством словникового запасу. Наприклад, зникни з-перед моїх очей — це і зів'янь, і відвали, і відсохни, і змийся, і відкоти. Кожне з цих слів має негативний відтінок, щоправда, точно відтворює бажання людини. Мобільний телефон — мобілка, балалайка, труба, дебілка, матюгалка.
Також молодіжний сленг як різновид національної мови має свою систему ідіом та фразеологізмів. Метнись кабанчиком — швидко зроби щось; вийди, падлюко, з кукурудзи — не лякай худоби — іди від нас; сушити весла — відпочивати; вуха в трубочку скрутились — щось таке непристойне, що аж ніяково слухати; хай мене пофарбують — неймовірно; бити по яснах — цілуватися.
Студентський сленг — тема окремої розмови. Так уже склалося історично, що студентство на вигадки вдале, тому і з'являються такі перли, як автомат (залік, іспит, які отримують автоматично за поточними оцінками), лафа, шара (отримати залік без особливих труднощів без відповідних знань), шпрехати (розмовляти), петрати (розуміти), мажори (студенти з інституту міжнародних відносин). Не дуже старанні студенти, сподіваючись на шару скласти іспит, хоч і мають чимало хвостів (боргів) частенько забивають (безвідповідально ставитися до чогось). Навіть існує такий вираз у студентському фольклорі — правило трьох «З»: забив, здав, забув (запив, загуляв). Поповнює лексичний склад і життя в гуртожитку, слово «общага» вже поступається більш українському «гуртовня». Для означення коменданта вищезгаданого закладу використовують слово «комєнда». Вічно голодні студенти шукають хавчик, після безсонної ночі завалюються дрихнути. А коли гулянка після сесії, то вже шейкують (танцюють) з радощів і ловлять кайф.
Звичайно, молодь — народ згуртований, одне одного розуміють «за нєфіг», тобто з півслова. Отже, потужно подуркувати та поприколюватись можна у будь-якому місці нашої країни.
Проте є деякі слова та ідіоматичні вирази, притаманні певному регіону. Наприклад, зi спілкування по милу (електронною поштою) зі студентами різних навчальних закладів мені стало відомо, що на Херсонщині «сушити бивні» означає те ж, що в Києві «либитись» (сміятись). А от круті перці та чувачки на півдні нашої країни низиваються штрихами. До речі, на сході, наприклад, на Харківщині, такі кенти реагують і на звернення «Гей, тюленю!». Отримати таке погоняйло круто, оскільки тюлень — не просто крутий чувак, а примажорений, такий, що має все на світі. А якщо, відпочиваючи на херсонському курорті, раптом почуєте наказ перебирати коцулями, не лякайтесь, вас просто примушують чухати швидше. Якщо ж друзі зі сходу запропонують вам поласувати ништяками чи гробаками — нізащо не погоджуйтесь, адже це дві категорії екс-харчового продукту (недоїдки). Причому ништяк ще може бути їстівним, типу надкушений шматочок ковбаси, залишки від фуршету. А ось гробаки — це те, що вже не витримає жодної переробки: кісточки, шкаралупа від зернят, пакетики від чаю, завареного разів шість. Столична «золота молодь» нерідко вживає такі «елітні» вирази, як пронто (слухати), глипати, зирити (дивитися), мати на увазі (трішки далі звичайного «відіслати», коли всі й усе дістало). У Кривому Розі прагнення людини не бачити іншу людину висловлюють такими виразами, як рубай тягу, обламуйся, загубися, потопися. А щоб та людина довго не затримувалася перед очима, вигукують: «Не повисай! Зніми ногу з гальма! Не стій на ручнику!» Вони ж — заклики бути активнішим.
Треба зауважити, що при використанні сленгових слів та виразів треба чітко дотримуватися стилістичних правил та норм. Наприклад, дієслово «попухнути» вживається винятково до співрозмовника. Фраза «Ти шо попух???» означає: «Чувак, ти розумієш, що ти кажеш?». Емоційна оцінка — принизлива. Сказати про себе «Я попух» — ідеологічно неправильно, це значить розписатись у власній стилістичній безгромотності. Натомість дієслова «таращить», «плющить» та «ковбасить» (розпирає зсередини, і тобі ну дуже вже недобре) використовуються лише по відношенню до себе, оскільки передають стан здоров'я і близькі до діагнозу.
Молодіжна мова така ж різнобарвна, строката, особливо здатна до сприйняття всього нового, як і її носії. Тож молода вихована особа, яка хоч і послуговується сленгом, при своїй бабусі підбиратиме слова емоційно нейтральні, а вульгаризми залишить для друзів. Щоправда, ніхто не гарантує, що бабуся зрозуміє свого онука, але врешті відчує його приналежність до певної мовної субкультури.
