І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Дніпропетровська агрофірма «Наукова», колись суперпотужне господарство, розквіт якого напряму пов'язували з Павлом Лазаренком, буде розпайована. Понад 5 тисяч селян мають шанс отримати «вольну» — вийти зі складу державного підприємства, яке досі належало Українській академії аграрних наук, із законно заробленими паями. Дніпропетровська обласна рада минулої суботи дала згоду на передачу майна науково-виробничої дослідної агрофірми «Наукова» з державної до комунальної власності. Про це повідомив журналістам заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Микола Волосянко, який очолював тимчасову робочу групу з питань передачі майна. За рішення проголосували 40 із 70 депутатів облради. Волосянко зазначив, що передача «Наукової» до комунальної власності дозволить розпаювати землю підприємства, на чому з 2002 року наполягають її працівники. «Мета одна — віддати людям землю», — заявив заступник обласного голови.
Позитивній для «науковців» розв'язці затяжного конфлікту, впродовж якого люди неодноразово перекривали трасу Дніпропетровськ—Київ, сідали на рейки і судилися в судах різних інстанцій, передувала «відмашка» на приватизацію з Києва. Як відомо «УМ», 21 січня своїм розпорядженням дав дозвіл особисто Леонід Кучма (раніше саме з Адміністрації Президента всіляко притримували розпаювання лазаренківської «спадщини»). 26-м січня датується «науковське» доручення Прем'єра Віктора Януковича Українській академії аграрних наук «відпустити» агрофірму нині покійного Миколи Агафонова. А на початку лютого з'явився і відповідний наказ УААН. Хоча, якщо вірити Волосянку, до Дніпропетровщини він іще не доїхав. За його словами, окрім ухвали депутатів, для зміни власності «Наукової» потрібне рішення Української академії агронаук.
Варто нагадати, що підприємству, навколо якого не вщухають скандали з дня еміграції Павла Івановича до Сан-Франциско, просто під Дніпропетровськом належить близько 25 тисяч гектарів землі, майно п'яти колишніх КСП, потужний Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод, Дніпродзержинський молочний завод та Дніпродзержинський приймальний пункт. Щоправда, Господарський суд Дніпропетровської області заборонив будь-які дії щодо об'єктів агрофірми через 270 мільйонів гривень кредитів, не повернутих Приватбанку. Отож навряд чи людям слід розраховувати на розпаювання майна — найімовірніше, його «роздерибанять» між собою кредитори. Те саме може статися і з землею, адже під таким обласним центром вона якщо не зараз, то через пару років буде в ціні. Тим більше що документально досі не визначено, яка частина господарства залишиться УААН для наукових дослідів. А, як відомо, земля та майно наукових закладів, згідно із Земельним кодексом, не підлягають приватизації.
Утім у Миколаївській та Орджонікідзевській сільських радах, які найактивніше рвалися зі складу «Наукової» на волю, виграючи процеси в суді, розпаювання іде повним ходом. Там уже відбулися збори, створено комісії з приватизації, тож люди сподіваються отримати ділянки вже на весняну посівну. Проте господарюватимуть на відсуджених землях селяни не самі по собі, а під «дахом» серйозного інвестора — Приват-агро, сільськогосподарської структури Приватбанку. Решті ж сіл «Наукової» ще доведеться поборотися, щоб земельні паї потрапили у сільські, а не міські чи державні руки.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>