У Верховній Раді оголошено перерву
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Рибкінські котлети по-київськи
12.02.2004
Нічне прибуття «блудного сина» в «Шереметьєво». (Фото РЕЙТЕР.)
Це російська народна казка про рибалку і Рибкіна. Вочевидь — про гебістського рибалку і нещасного Рибкіна. Солідний політик з незаплямованою репутацією, екс-спікер Державної думи, екс-керівник Ради національної безпеки, провідник партії «Ліберальна Росія», найпомітніший серед конкурентів Путіна на президентській забіговій доріжці, Іван Рибкін за п'ять днів перетворився на нещасливу особистість. Він повернувся з Києва неспокійним, засмиканим, у сонцезахисних окулярах, які не дуже пасували до похмурої московської ночі, і повідомив, що, ймовірно, зніме свою кандидатуру з виборчих перегонів. В одночасся політична кар'єра Рибкіна зазнала фіаско, сімейний затишок тріснув, психічне здоров'я похитнулося. Телевізори з особливою лукавинкою показали роздратовану Альбіну Рибкіну, яка вирішила не зустрічати чоловіка в аеропорту «Шереметьєво-1», проголосивши в адресу свого «пілігріма»: «Бідна Росія, якщо нею намагаються керувати такі люди!». Пані Альбіні було не до чеховських алегорій, за якими, коли тобі зрадив чоловік, дякуй Богові, що він зрадив тобі, а не Отечеству, зрештою, ображена жінка, напевно, й не спробувала з'ясувати, в якій ролі її залишив чоловік — Медеї чи Пенелопи.
Чому їздив Рибкін саме «гуляти по Києву», де, як він позавчора розповів по телефону керівниці свого передвиборчого штабу Ксенії Пономарьовій, «стоїть прекрасна погода», — про це Іван Петрович доповідатиме дружині в індивідуальному порядку. Решті ж спостерігачів цієї історії очевидно: кандидат у президенти Росії за тиждань після реєстрації зник з дому і на п'ятий день «всесоюзного» міліцейського розшуку вигулькнув у Києві не з доброї волі і не від несамовитого бажання гульнути в лазні над Дніпром з представницями електорату чужої держави.
Учора до обіду, коли Москва чекала детективної прес-конференції опозиційного кандидата, тамтешні політики сходилися саме на такій думці: Рибкіну «пороблено». Ірина Хакамада, теж претендентка на перше крісло в Кремлі, припускала в інтерв'ю «Ехові Москви», що він став жертвою тиску, «або йому щось вкололи, або йому треба йти з політики». Член передвиборчого штабу Рибкіна пан Завідія сказав «новим «Ізвєстіям», що «поїздка (а швидше, втеча. — Авт.) була пов'язана з серйозною небезпекою». «За ним стежили, недавно він змушений був зробити чималий гак, рятуючись від невідомого автомобіля, що «висів на хвості», я зрозумів, що життя Івана Петровича під загрозою», — переконує на шпальтах цієї ж газети в.о. голови «Ліберальної Росії» Віктор Курочкін. Навіть опальний магнат, спонсор кампанії Рибкіна — Борис Березовський, котрий, довідавшись про курйозний променад Києвом, спершу вигукнув, що політична кар'єра Рибкіна закінчилася, вчора змінив гнів на важкі сумніви. «Коли ми з ним розмовляли по телефону, було враження, що він не один, — цитує сайт «Утро.ru» олігарха в екзилі. — І він мені чомусь сказав: «Борисе, ми з тобою і не через таке пройшли, ми з тобою пройшли через Чечню (мається на увазі 1996—97 роки, коли Рибкін та Березовський, який тодi був його заступником у Радi нацбезпеки, вели переговори з Масхадовим. — Авт.)». Навіщо він мені це сказав?!»
Іван Рибкін став жертвою або вимушеним співучасником якоїсь хитромудрої комбінації, задуманої в Кремлі, мета якої наразі не відома. Нас же цікавить найбільше, чому герой дня опинився в українській столиці, а не, скажімо, у Варшаві на каві чи в Тбілісі за куснем гарячого хачапурі? Можна припускати, що не тільки ідея зникнення Рибкіна, а й конкретне місце його «заслання» вигадала одна голова. Не виключено, що саме отой мозковий «центр керування польотами» і запустив в українському інтернеті позавчора по обіді перші чуки про те, що поки кандидата у президенти Росії шукають по московських моргах та темних закапелках, він гомонить з нашою опозицією на предмет надання їй щедрої матеріальної підтримки. Віртуальні наші співвітчизники заговорили про ймовірну посильну участь Березовського в президентській кампанії в Україні. І що буцімто бачили Рибкіна з депутатами з «Нашої України» в кав'ярні «У Еріка» на Червоноармійській, причому в компанії «очевидних на вид іноземців». Моя уява домальовує у співрозмовники Рибкіну й «нашоукраїнцям» смаглявого суб'єкта у чалмі, або унизаного разками намиста очевидного африканця, а за сусіднім столиком — Штірліца, адже та півкуля мозку, яка відповідальна за раціо, ніяк не може збагнути, чому такого роду переговори слід проводити на тлі скандалу і в недорогому ресторані, де зазвичай «зависають» журналісти-телевізійники. «У Еріка», до слова, обідають привиди — восени 2000-го хтось бачив тут Гію Гонгадзе, на той час уже мертвого. Втiм учора в ефiрi «Еха Москви» Рибкiн пiдтвердив, що зустрiчався з українськими полiтиками, але iнтригуюче промовчав, з якими.
Українська опозиція змушена в ці дні відхрещуватися від Рибкіна, як від нечистого. «Наша Україна» заявила, що жодної зустрічі з цією, тепер уже скандальною, персоною ніхто з них не мав. Віктор Ющенко взагалі через свою прес-секретарку Ірину Геращенко змушений був дати розгорнуту карту алібі: 6 лютого — літав до Брюсселя, вихідні провів у колі сім'ї, святкував день народження доньки.
Схоже, вістря задуманої супроти Івана Рибкіна авантюри було націлене також і на нашу опозицію. А кому і навіщо це знадобилося, ми або дізнаємося впродовж кількох днів, або про це нам розкаже правнук Шерлока Холмса з-за шинквасу ресторану «У Еріка».
