Спільність від болю

07.06.2008
Спільність від болю

Віктор Ющенко біля погруддя свого земляка, останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського, який відбув на Соловках 26 років заслання.

Архіпелаг з невимовно красивою природою і зі старовинним монастирем перетворили на одну з найпотужніших у світі «фабрик смерті» лише за кілька років. Усі концтабори згодом перейняли в «Соловецького табору особливого призначення» тактику використання рабської праці ув’язнених і знищення їх після виснаження. У 1930–ті роки слово «Соловки» стало страшним символом насильства і смерті. Під репресії потрапили «куркулі», «контрреволюціонери» різних відтінків, «повстанці», «церковники», «шпигуни», «диверсанти», «шкідники», «буржуазні націоналісти», тобто інтелігенція... Ці казкові острови в Білому морі стали своєрідним символом «дружби» народів, накритих комуністичним саркофагом, — росіян, карелів, вепсів, українців, поляків, євреїв, фінів. 70 років тому, в розпал «великого терору», соловецьких в’язнів стали планомірно вистрілювати. У величезних ямах закопували по кілька сотень мертвих тіл. Сьогодні над цими братськими могилами встановлені хрести й пам’ятні знаки.

На пам’ятний хрест на місці розстрілу кількасот українців із «Соловецького етапу» в урочищі Сандармох перший внесок зробив Віктор Ющенко. За його президентства, починаючи з 2005 року, щорічні відвідини Соловків українською делегацією набули державної ваги. Цього тижня, як уже повідомляла «УМ», Президент України Віктор Ющенко особисто відвідав Соловецький архіпелаг і взяв участь у поминальній службі в головній церкві відновленого монастиря. Разом з екскурсоводом Соловецького державного музею–заповідника Олегом Волковим він оглянув місця ув’язнення і страт. І записав у Книзі почесних гостей Музею політичних жертв Соловецького табору: «З невимовним болем і глибокою скорботою схиляю голову перед усіма жертвами тоталітаризму, які загинули на Соловецьких островах». Від імені України він висловив вдячність усім, хто дбає про пам’ять про цих людей.

Сьогодні на Соловецьких островах проживає понад 900 людей. Місцеві мешканці були приємно здивовані, що Україна так шанує пам’ять своїх загиблих співвітчизників. Адже нещодавній президент Російської Федерації Володимир Путін, перебуваючи тут раніше, навіть не згадав про злочини, які вчинило його відомство — ЧК.

Уже в літаку, повертаючись із Соловків, Президент України поділився враженням від побаченого і почутого на Соловках: «Таких страхіть і мук, як тут, люди, мабуть, ніде не зазнавали. Це — найстрашніше місце на землі, де пролито найбільше людської крові». Учора, на двосторонній зустрічі з президентом Росії Дмітрій Медведєв спитав Віктора Ющенка про враження від Соловків. Президент України сказав, що це надзвичайне місце, особливо в духовному сенсі, повідомляє УНІАН. А російський президент відзначив, що це «місце спільної трагедії» для народів колишнього Радянського Союзу.

  • «Устина могила»

    На Черкащині неподалік села Новоселиця Чигиринського району виявлено розритий скіфський курган «Устина могила». «Ми виявили це випадково, коли вибралися на тамтешню висоту, звідки як на долоні відкривається неймовірної краси місцина. >>

  • Легіон січовиків

    У найстарішому столичному кінотеатрі «Жовтень» днями презентували документально-ігровий фільм режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Фільм створений командою львівської студії Invert pictures. >>

  • Поховали Гію

    Вчора, 22 березня, було поховано тіло відомого українського журналіста, редактора iнтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Зайве нагадувати, ким був Георгій і чим стала для України його смерть, а точніше, ті обставини, котрі супроводжували його викрадення та вбивство у 2000 році. >>

  • «Афганська» родина без Олега

    «...Ми, учасники бойових дій воїни-«афганці», підемо з Майдану, якщо побачимо, що нормально запрацює уряд, економіка держави оживе, політики почнуть виконувати свої обіцянки; побачимо, що люстрація посадовців проводиться, відбувається очищення від кримінальних елементів у владі, та й просто на вулицях», — говорив у інтерв’ю Олег Міхнюк 22 лютого 2014 року, яке згодом увійшло у книгу Валентини Розуменко «Майдан... >>

  • Криваве Вогнехреще

    Два роки тому в Києві відбулися події, які увійшли в історію як «криваве Водохреще» або «Вогнехреще». Тоді на Народному вічі в центрі столиці зібралося кілька десятків тисяч мітингувальників, які висловили своє обурення ухваленими напередодні диктаторськими законами. >>