Дмитро Андрієвський: Банкова свій вибір зробила

Читач «УМ» пам’ятає, що тріумфальний старт новообраної Київради завершився на мажорній ноті: голова ТВК привітала столичний «парламент» із перемогою. Утім букетно–цукерний період існування Київради нас мало цікавить. Значно важливіше, що буде далі, чим усе завершиться, чим серце заспокоїться... «Поворожити» на кавовій гущі «УМ» вирішила з депутатом Київради від Блоку Кличка Дмитром Андрієвським. На цих скандальних виборах він очолював штаб Кличка, сподіваючись разом із Віталієм отримати важелі київської влади. Не вийшло. Хоча, за даними «УМ», за Кличка та його блок голосував сам Ющенко.

«Ми висуваємо на посаду секретаря Київради Віталія Кличка»

— Пане Дмитре, почнемо із зовсім простого запитання: коли наступна сесія?

— Ви вважаєте його простим? Наступна сесія мала б відбутися протягом найближчих двох тижнів. Хотілося б, щоб у міського голови вистачило здорового глузду вирішити це питання саме так. Але, якщо цього не станеться, ми на погоджувальній раді наполягатимемо на проведенні позачергової сесії. На сьогодні представники чотирьох фракцій — усього 63 депутати — готові підписатися під вимогою скликати таку сесію.

— І які пріоритети на порядку денному?

— Необхідно визначитись із майбутнім форматом Київради. Це не тільки посада її секретаря (хоча він — одна з ключових фігур). Це і питання регламенту, який минулого скликання був відпрацьований під Черновецького та його команду, це і питання постійних комісій Київради, їхнього керівного та персонального складу.

— Щодо секретаря: чому Черновецький так учепився в Довгого? Які в нього ще є прикметники, крім прізвища?

— А давайте напишемо прізвище з маленької літери і вважатимемо його загальною назвою. Це — представник команди Черновецького, а Леонід Михайлович мріє провести в Київраду свого секретаря. Хоча всі фракції, крім «ГАКу» (з ними безперспективно вести про щось мову, це технологічний бізнес–проект), погоджуються із тим, щоб на посаді секретаря була інша людина. Не обов’язково нею стане полум’яний опозиціонер, це може бути і цілком компромісна фігура. Але я впевнений, що це буде представник іншої політичної сили. Природно, ми висуватимемо Віталія Кличка.

— А Довгий вам продовжує телефонувати і пропонувати співпрацю, як ви про це розповіли у статті в «Українській правді»?

— Ні, після того матеріалу Олесь Станіславович дзвонить вже іншим представникам нашої фракції. Хоча тут не важливо кому, важливо — чому. Якщо йдеться про кулуарні домовленості, то тут питання, навіщо це потрібно і чому не можна діяти в межах регламенту?

Тоталізатор у дії: Ставнійчук ставить на «двійку», Ківалов — на «п’ятірку»

— У вже згаданій статті на «УП» ви докладно розписали сумні перспективи Черновецького, якому світить спілка власної фракції тільки з «Громадським активом Києва», а це в підсумку дає 51 голос зі 120. Решта гравців, на вашу думку, від мера триматиметься подалі... Однак ваші аргументи на користь такої поведінки з боку Пилипишина, «регіоналів» та Катеринчука мені видаються непереконливими. Почнемо з Пилипишина, котрий, як відомо, мітить на посаду секретаря Київради при Черновецькому...

— Кому це відомо?

— Експертам, спостерігачам, політологам.

— Я виходжу з того, що відомо безпосередньо мені. Віктор Пилипишин отримав непоганий результат на цих виборах, він позиціонує себе як самостійна політична фігура і відмовлятися від цього статусу, я думаю, не в його інтересах. Те саме можна сказати і щодо Миколи Катеринчука, і навіть щодо Партії регіонів, яка побачила, що її електорат фактично розчинився у Блоці Черновецького. Ця політична сила навряд чи гратиме за правилами мера, бо зміцнення його позицій нікому не вигідне. Він, очевидно, буде призначений ще й головою КМДА, тож збалансувати цю владу може якраз Київрада.

Думаю, що маю всі підстави казати про те, що дієва Київрада буде сформована не на основі Блоку Черновецького.

— А от експерти, до яких ви, мабуть, ставитеся скептично, кажуть, що формування більшості у Київраді безпосередньо залежатиме ще й від того, скільки вона «протягне». Якщо тільки до 2010–го, тобто до часу чергових виборів, — це одне. А якщо Черновецький протримається при владі п’ять років (цілу каденцію, починаючи від дострокових виборів) — тоді виникне зовсім інша ситуація. За такий куш йому можна буде й у ніжки вклонитися...

— Пан Черновецький нічого не може зробити в питанні призначення виборів. Подобається це йому чи ні. Вибори призначає законодавець, тобто Верховна Рада України. Це по–перше. По–друге, звідки лунає інформація стосовно можливих п’яти років? Подивіться, Марина Ставнійчук (юрист секретаріату Президента. — Ред.) чітко каже про два роки, а от Ківалов, у якого певні особисті стосунки з Черновецьким, говорить про п’ять. Так, є певна колізія, але річ навіть не в тім. Сьогодні жодна політична сила не хоче зміцнювати позиції Черновецького.

— Ви згадали Марину Ставнійчук... Чи не могли б ви взагалі прокоментувати стосунки між секретаріатом Президента та Блоком Кличка? Є інформація про нещодавню зустріч Ющенка та Кличка, на якій Президент нібито схиляв Віталія якщо не до співпраці з Черновецьким, то принаймні до більшої лояльності. Все так і було?

— Я не брав участі в цій зустрічі. Знаю про неї від Віталія Кличка. Він зазначив, що все було цілком коректно. Йшлося про боротьбу з корупцією в Києві, Президент визначив це завдання як пріоритетний напрям. Віталій сказав, що він готовий співпрацювати з усіма силами в Київраді, якщо вони є незаплямованими. А щодо Черновецького, то тут співпраці ніякої не буде, буде жорсткий контроль із нашого боку за всіма діями його команди.

— Президент має до Віталія сантимент. Наші джерела кажуть, що він за нього голосував. Хіба Ющенко не зацікавлений у тому, щоб через рік, коли розпочнеться виборча кампанія, всі сили в Київраді були відтягнуті від Тимошенко? Контроль над містом у період президентських перегонів вартий того, аби Кличка «видати заміж» за Черновецького, ви так не вважаєте?

— Дії секретаріату Президента чітко свідчать про підтримку режиму Черновецького: секретаріат фактично заблокував закон про проведення виборів у два тури, і Віктор Андрійович особисто надсилав Верховній Раді певний месидж: не треба, мовляв, його приймати, я цей закон не підпишу. Окрім цього, не було завершено роботу спеціальної президентської комісії, яка перевіряла Черновецького, не оприлюднені результати цієї роботи. По–моєму, Банкова свій вибір зробила... Ходять також певні чутки про співпрацю людей мера з органами прокуратури та СБУ, які заплющували очі на деякі порушення... Так що говорити сьогодні про симпатії треба обережно, бо, може, особиста симпатія Віктора Андрійовича і на боці Кличка, але технологічно Банкова віддала перевагу Черновецькому. Що ж до формування антиБЮТівської коаліції, то я думаю, в більшості депутатів вистачить розуму не втягуватися в цю битву титанів.

Забудовник забудовнику не завжди друг, товариш і брат

— Усі такі розумні, красиві і чесні... Скажіть нарешті, з ким конкретно домовився Блок Кличка про створення умовної більшості?

— Ми не раз казали, що нашим найпершим стратегічним партнером у Київраді був і залишається Блок Юлії Тимошенко. У нас однакові завдання й бачення. Щодо конкретної роботи, то в нас є спільні напрацювання — ми не говоримо про «коаліцію», про підписання якихось угод, бо формат роботи Київради не передбачає таких речей. Але низку документів загального плану — це і дуже серйозні соціальні пакети — ми готуємо. Нашими партнерами у цій роботі є і Блок Литвина, і Блок Катеринчука — він також підтвер­джує відданість нашим ідеям.

— А ви вже проаналізували хід виборчої кампанії і те, чому ви програли «найпершому стратегічному партнерові»? Турчинов підняв свій рейтинг мало не з нуля, а Кличко з другого місця минулих перегонів перемістився на третє...

— Будемо відверті: високий рейтинг Олександра Турчинова — це передусім високий особистий рейтинг Юлії Володимирівни. Серед киян вона користується майже такою самою популярністю, як і Кличко. Але потенціал Віталія є дуже високим. До того ж Юлія Володимирівна обрала своїм місцем роботи уряд, а Віталій чітко каже, що його найпершим пріоритетом є Київ.

— А що дала б Києву перемога Кличка? Його Блок спирається на двох відомих у місті бізнесменів — Льва Парцхаладзе і вас. Ви пов’язані з підприємством «Київпідземшляхбуд», а отже, є зацікавленими у забудові Києва, зведенні нових житлових комплексів, де стане в нагоді продукт цього підприємства, тобто підземні комунікації. Ну поміняв би Київ одних забудовників на інших, а далі що?

— По–перше, я вже кілька років не маю жодного відношення до підприємства «Київпідземшляхбуд». Жодної будівлі я в Києві не побудував, тому відносити мене до столичних забудовників неправильно. Зараз я очолюю спостережну раду одного з підприємств, яке будує, але не в місті Києві. Це компанія, яка спеціалізується на заводах, господарських об’єктах, а інтересів у Києві ми не маємо жодних. Хоча навіть у тій компанії я є лише акціонером, тобто активно бізнесом я не займаюся.

Що ж до Лева Парцхаладзе, то він дійсно очолює компанію, яка принесла в Україну вельми вигідні інвестиції. І це при тому, що я не чув про жодну варварську забудову, яку здійснила б компанія «ХХІ століття».

— Зараз вельми дражливим питанням є міський бюджет, його величезні доходи та непрозорі видатки. На скільки на сьогодні невиконана дохідна частина?

— Наразі можна говорити про це, виходячи з показників 2007 року, — тоді невиконання становило 15 відсотків. Думаю, цього року ми отримаємо подібні цифри. Але значно більша проблема в тому, що не виконується частина по видатках. А це означає, що бюджетна сфера Києва перебуває в дуже розбалансованому стані, не фінансуються пріоритетні галузі розвитку міста. Тобто навіть маючи кошти, влада не вкладає їх у розвиток Києва. Це все мінуси фінансового менеджменту керівництва столиці.

— Але водночас це саме керівництво готове фінансувати якусь ідіотичну програму «стабілізації соціально–психологічного клімату» в Києві?

— Речі відбуваються справді дивні. Кошти закладені і на новий павільйон людиноподібних мавп. Величезні кошти йдуть на фінансування комунальних засобів масової інформації, які є агітмайданчиками Черновецького і ллють бруд на всіх його опонентів...

— Ситуація така: з–під Черновецького смикнули стілець, але він на ньому втримався. Як ви гадаєте, це слугуватиме йому уроком? Чи, навпаки, після виборів наш мер, окрилений перемогою, утне щось іще крутіше, ніж було досі?

— Я думаю, що є фактори, які його стримуватимуть. А от наскільки адекватно він на них реагуватиме — це вже інше питання. Хоча я впевнений, що робота Черновецького буде обережнішою. Це також можна вважати нашою спільною з киянами перемогою.

ДОСЬЄ «УМ»

Андрієвський Дмитро Йосипович

Народився 6 січня 1967 р. в Приморському краї РФ.

У 1992 році закінчив факультет гірничої електромеханіки та автоматики КПІ. Після закінчення інституту працював інженером–технологом на Київському заводі реле та автоматики, директором з маркетингу малого приватного підприємства «Онікс», очолював представництво британської фірми Franklin Group Ltd. З 2001 р. — віце–президент, з 2004 р. — президент концерну «Київпідземшляхбуд». З 2006 року — керівник виконавчого комітету Київської міської організації політичної партії «Народний союз «Наша Україна». З 2007 р. — голова ради директорів ТОВ «Інтеко–холдинг».

У 2005 р. захистив диплом із відзнакою магістра державного управління Національної академії державного управління при Президенті України.

Обирався депутатом Київради XXIV скликання від 81–го виборчого округу (Солом’янський район Києва).
В 2006 р. обраний депутатом Київради від виборчого блоку «Наша Україна», у 2008 р. — від Блоку Кличка.