Вітчизняний уряд укотре наступив на цінові граблі, запропонувавши Верховній Раді прийняти закон про обмеження торговельних надбавок на соціально значимі продукти харчування.
З одного боку, рішення наче правильне і спрямоване на захист незахищених верств населення, але чомусь воно здається вкотре дуже популістським. Чому? Та через те, що після його затвердження ціни подекуди зменшилися лише в супермаркетах, і то не на весь перелік так званих соціальних продуктів і не в усіх цих закладах. Ми переважно купуємо товари на базарі, а там діють ринкові ціни і адмінвплив їх найменше турбує.
Тому не дивно, що Віктор Ющенко наклав вето на цей документ, адже чудово розуміє, що адміністративним впливом на ціноутворення ситуацію не виправити і воно є неефективним. Можливе лише тимчасове показове зменшення вартості ціни на товари, а потім у перспективі ціни зростуть ще більше.
Кабмін повинен розробити механізм на заборони підняття ціни, а комплексну програму стимулювання вітчизняного виробника, котрий працюватиме не на збільшення цін, а на обіг продукції, що саме по собі призведе до здешевлення соціально значущих товарів, і не лише. За такою схемою працює весь цивілізований світ.
Крім того, будь–які обмеження, у свою чергу, обмежують права суб’єктів господарювання у визначенні ціни на належний їм товар, а це вже далеко не ринкові відносини, яких ми прагнемо.