Єгипетський археолог Захі Хавасс заявляє, що відшукав гробницю Клеопатри — найцікавішої жінки античності. Про це вчений написав статтю у газеті «Таймс». Доктор Хавасс, який очолює Вищу раду зі старожитностей Єгипта, припускає, що Клеопатру та її останнього коханого — римського полководця Марка Антонія — поховали разом на території храму Осиріса в Александрії.
Саме під руїнами александрійського храму Захі Хавасс та його дослідницька група розкопали тунель довжиною у 400 футів, де виявили скульптури Клеопатри та чимало монет із відчеканеними на них портретами останньої з єгипетських фараонів. На стінах підземного ходу вчені знайшли написи, які свідчать про поховання тут «красуні–цариці».
Чи справді ця дивовижна жінка, яка ввійшла в історію як підступна і войовнича, як коханка Юлія Цезаря та Марка Антонія, була красунею (принаймні з погляду сучасних «стандартів краси»)? Учені вважають, що образ Клеопатри був занадто романтизований уже в новітню еру. Знавці стародавнього світу припускають, що серед тисяч монет із портретами Клеопатри та десятків скульптур, підписаних саме так, лише кілька присвячені саме їй, Клеопатрі VII, і доносять до нас її справжній образ. Це скульптури, що зберігаються у Ватикані та в Музеї античності у Берліні. Ймовірно, вона була тендітної статури і невисокого зросту, адже є письмові джерела про те, що на таємну зустріч із Цезарем її пронесли в мішку. Плутарх, який бачив портрети Клеопатри, так описував єгипетську «фам фаталь»: «Краса цієї жінки була не тією, що звуть незрівнянною і яка вражає з першого погляду, зате вона вирізнялася надзвичайною чарівливістю, і тому її зовнішність у поєднанні з рідкісною переконливістю слів, з шармом, що виявлявся в кожному слові, міцно входили в душу кожного».
Знахідка доктора Хавасса (якщо, звісно, він не помиляється у своїх припущеннях) може струснути науковий світ і стати другим за значенням відкриттям періоду Стародавнього Єгипту після 1922 року, коли британський археолог Говард Картер відшукав гробницю фараона Тутанхамона.