Біль на кілька томів

11.02.2004

      Ще в 1992 році уряд України прийняв рішення про створення унікальної науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». По суті, це мав бути мартиролог усіх жертв тоталітарних режимів, які пронеслися Україною у ХХ столітті. За задумом, на кожну область припадало по одному тому, який міг вийти і кількома книжками. Протягом усіх цих років велася копітка робота в архівах. Першими до її завершення наблизилися закарпатці. Адже область не зазнала таких страшних трагедій, як голодомор чи сталінські репресії 30-х років, тому список жертв тут набагато коротший, ніж в інших регіонах. Але все одно він розтягнувся на два грубезні томи по 700 сторінок. І ось перша книжка з цього унікального всеукраїнського проекту побачила світ. Короткі нариси знайомлять із закарпатцями, якi зазнавали репресій протягом нелегкого ХХ століття. Є тут переслідування чехословацьким та угорським режимом, але найбільше постраждалих — від совєтського.

      Безсумнівною цінністю книжки є довідки про кожного репресованого із зазначенням дати і місця народження, національності, партійної приналежності та освіти. І, ясна річ, терміну засудження та моменту реабілітації. Друга книжка закарпатського тому «Реабілітовані історією» повинна вийти друком до кінця року.

  • Викинемо орду із Храму

    Кремлівський цар Ірод, прикидаючись миротворцем, винайшов нову формулу брехні, твердячи, що, мовляв, «русскіє і украінци — єдіний народ». Але ж звідки тоді споконвічна війна вовків в овечій шкурі проти нашої Вітчизни, чому геніальний Василь Симоненко писав: «Україно, ти моя молитва, ти моя розлука вікова, гримонить над світом люта битва за твоє життя, твої права»? >>

  • «Марусю, мовчи! Тут на базарі яєць більше, ніж у нас картоплі»

    Весна вже покликала господарів у поле. На базарах не проштовхнутися: люд вибирає насіння та міндобрива, шукає, чим би земельку покропити, щоб бур’яни не росли і зайвий раз не брати сапу до рук. «Візьміть ще оцей перепарат, під корінь внесете. Він стимулює ріст і зміцнює рослину», — припрошує продавець молоду жіночку, яка купує яскраві пакети з імпортним насінням. >>

  • Загиблих треба шанувати, а не робити з них дороговкази

    У 2012 році в лісовому урочищі поблизу села Мощена, що біля Ковеля, з’явилося нове військове кладовище. Навесні 1944 року тут точилися кровопролитні бої за Ковель, тому солдатських поховань у цій місцині є ще чимало. Відшукати їх і навіть ідентифікувати — справа благородна й необхідна. Бо війна справді не закінчена доти, доки не похований її останній солдат. >>

  • За бабці Австрії і під Російською імперією

    На початку ХХ століття Українська держава відновила свою незалежність, яку два її історичних сусіди — західний (Польща) та північний (Росія) — хитрощами, підступністю та збройною агресією ліквідували, а Україну загарбали та поділили між собою. >>

  • Рахівниця й тоталітаризм

    Як відомо, минулорічної весни наше Міністерство культури заявило про необхідність створення в Україні музею тоталітаризму, який би розкривав весь масштаб злочинів комуністичного режиму проти українського народу. >>

  • Норвезькі остарбайтери

    Лубенський благодійний фонд «Надія і Батьківщина» впродовж багатьох років розшукує в Україні громадян, які під час Другої світової війни були вивезені на примусові роботи до Норвегії, і підтримує творчі контакти з відповідними норвезькими установами. >>