Шиба — не корупціонер

У резонансній справі довкола наслідків земельного аукціону в Луцьку, коли три гектари землі було продано за 30 мільйонів гривень, поставлено начебто крапку. За такі великі гроші 9 жовтня 2007 року фірма «Адендум» придбала на аукціоні цю ділянку для будівництва торгово–розважального комплексу на вулиці Ковельській, 17. А 14 листопада під час нотаріального оформлення договору купівлі–продажу міський голова Луцька Богдан Шиба підписав ще й додаток №1 до цього договору, згідно з яким міська рада зобов’язалася упродовж року з часу отримання коштів на рахунок здійснити підведення до цієї земельної ділянки газопроводу, водопроводу, каналізаційної мережі, електролінії, а також здійснити зміцнення берегової зони по межі земельної ділянки та збудувати під’їзні шляхи з асфальтовим або бутовим покриттям. У скільки місту обійдуться ці роботи — не вказувалося. Зате результативністю земельного аукціону луцька влада пишалася неабияк. Бо таким чином, вважала вона, ціна на землю в місті стрімко піде вгору.

Однак, як уже писала «УМ», депутати міськради побачили в діях голови або прямі корупційні діяння, або явне перевищення його владних повноважень. Брати такі зобов’язання на місто, не порадившись із депутатським корпусом, — це або повна зневага депутатів, або...

Луцький УБОЗ побачив у цьому корупцію і подав адмінпротокол до міськрайонного суду. Минулого тижня Феміда оголосила свій висновок: дії Богдана Шиби під корупційні діяння не потрапляють. Отож міський очільник довів, що він не надавав ніяких переваг жодному з суб’єктів підприємництва. А щодо додатка №1, згідно з яким до проданої ділянки міська влада має підвести всі комунікації, то місто давно планувало це зробити, бо цими комунікаціями користуватиметься і район Старого міста. Щоправда, у фінансових намірах міськради на 2008 рік про це ніде не йшлося.

Опоненти Богдана Шиби розцінили його широкий жест, зроблений фірмі–переможниці, як дискредитацію самої ідеї земельних аукціонів та як «відкат». Вартість робіт вони оцінили у 10—15 мільйонів гривень, тобто фактично в половину ціни, за якою була продана сама земельна ділянка. Хоча деякі експерти сходяться на іншій вартості робіт — 4—5 мільйонів.

Хай там як, а міському голові довелося нелегко, аби просунути на сесії міськради рішення про затвердження договору купівлі–продажу та сумнозвісного додатку №1. Навіть не всі депутати з рідної міському голові фракції БЮТ голосували за нього. Голосували чомусь одразу в цілому, а згідно з якою процедурою одне і те саме питання виносили на голосування аж сім разів — залишається загадкою. Отож Богдан Шиба таким чином узаконив своє сумнівне одноосібне рішення.

А рішенням Луцького міськрайонного суду згаданий аукціонний прецедент ще не вичерпано. Тепер справу з приводу правомірності додатку №1 розглядатиме Господарський суд області.