Ветеран російської політики Ірина Хакамада вирішила нарешті «зав’язати» з мітингами, виборами, партійним будівництвом і цілком присвятити себе творчості — написанню книг, зніманню кінофільмів, проведенню майстер–класів із прикладної соціальної психології «Як бути вільним і успішним у великому місті».
За переконаннями Хакамада — ліберал–демократ західного зразка, а за характером — безперечно, творець. У 1999 році вона була одним із засновників Союзу правих сил, а згодом — і Російського народно–демократичного союзу (РНДС) Михайла Касьянова, обиралася до Держдуми і навіть була віце–спікером, очолювала Держкомітет із питань підтримки і розвитку малого підприємництва. Але все це — в минулому. Після поразки СПС на виборах до Думи в 2003 році, наступного року Ірина Муцуовна вийшла з цієї структури і зробила спробу одноосібно брати участь у президентських виборах, активно й відкрито критикуючи Путіна. Тоді вона змогла набрати менше чотирьох відсотків голосів, після чого, власне, політична зірка Хакамади почала поволі гаснути.
Дещо екзотичний і рафінований імідж демократки з японським корінням, яка до того ж була оточена багатими людьми, не зміг знайти у серцях простих росіян належної любові. Менталітет не той. А, може, політика в Росії — взагалі нежіноча справа…
Під час останньої президентської кампанії представниця демократичної опозиції була довіреною особою Касьянова, але після того, як лідера РНДС не допустили до участі у виборах, вона вирішила вийти з Союзу. Недавні соратники в боротьбі за демократію в Росії поставилися до цього рішення з розуміням, адже Ірина не раз заявляла про свій намір залишити велику політику.
«Мій час збіг, — заявила вона днями. — Я вважаю, що політику в опозиції повинні робити молоді. Вони й виправлять усі помилки».
Хоч би там як не було, але донька шкільної вчительки Ніни Синельникової і японського комуніста Муцуо Хакамади, котрий у 1939 році емігрував до Росії, керуючись політичними мотивами, двічі ставала жінкою року за підсумками соцопитування, а за версією журналу «Тайм» (серед сотні інших відомих жінок) її визнавали політиком ХХІ сторіччя.
Хакамада — кандидат економічних наук, викладає в Московському інституті міжнародних відносин, пише наукові статті і зовсім не наукові книги — «Sex у великій політиці», «Кохання поза грою». За останньою з них починає знімати фільм. Причому на головну жіночу роль має намір запросити Чулпан Хаматову або Софі Марсо. Проте ходять чутки, що з фінансуванням майбутньої стрічки немає повної ясності — новоспечений творець «найважливішого з мистецтв» знаходиться у пошуку інвесторів.
ДОСЬЄ «УМ»
Ірина Хакамада народилася 13 квітня 1955 р. у Москві. Закінчила економічний факультет Університету дружби народів ім. Патриса Лумумби. В Московському державному університеті ім. Ломоносова захистила кандидатську дисертацію. Одружена, має сина і доньку.