62–річного Валерія Арсенюка застрелили позавчора, близько 19.00, у центрі Києва — на вулиці Горького. Загиблий керував справами Національної академії наук України, а його ім’я неодноразово опинялося в центрі гучних скандалів. Зокрема, Арсенюку закидали лобіювання скандального виселення молодих науковців із гуртожитку по вулиці Ежена Потьє. Сам корпус у злачному місці Києва нібито мали намір перепродати.
Відтак столична міліція, яка поки що не знайшла зброї, з якої було вбито співробітника НАНУ, однією з основних версій злочину розглядає професійну діяльність Валерія Арсенюка. Утім що саме можна вважати «професійною діяльністю» в житті загиблого, наразі важко розібратися. За інформацією інтернет–видання www.ord–ua.com, Арсенюк брав участь у рейдерських операціях із захоплення нерухомості НАНУ на стороні депутата від Партії регіонів Людмили Кириченко. Окрім того, він нібито був засновником чотирьох комерційних структур у Київській області, пов’язаних із сільгосппродукцією: ВАТ «Згурнас», ВАТ «Жуківське» та ВАТ «Астра». Також подейкують, що пан Арсенюк лобіював будівництво такого собі відпочинкового табору з паркінгом на 256 автівок у заповіднику Феофанія.
Де–факто підтверджують чутки про діяльність Арсенюка не лише на ниві НАНУ і столичні правоохоронці. Хоча, як зазначив у коментарі «УМ» керівник Центру громадських зв’язків МВС у місті Києві Володимир Поліщук, говорити про замовне вбивство поки що зарано. «Проводиться перевірка діяльності Валерія Арсенюка і як співробітника академії, і як людини, яка мала справи й поза нею. Наразі порушено кримінальну справу за статтею 115, частина 1 Кримінального кодексу — умисне вбивство. Втім, чи було воно замовним, слід ще з’ясувати. Можливо, йдеться лише про чиюсь образу».
У відділі ж майнових питань НАН України, керуючим якого був загиблий, учора весь день відмовчувалися. Його працівник Дмитро Булгаков, почувши, що телефонують з газети, лише сказав, що «коментувати нічого не буде», після чого поклав слухавку. А за іншим номером телефону людина, яка не захотіла представитися, на запитання, чи пов’язують у відділі смерть керівника з обов’язками на посаді управляючого, загадково зазначила: «У нього були приватні бізнесові справи, й більш небезпечні, ніж пов’язані з академією».