Іменини галушки

Найбільшою і найважчою галушкою обіцяють почастувати земляків і гостей міста 8 червня на іменному для цієї полтавської страви святі його організатори. Влаштовують згадане дійство під безпосереднім патронатом мерії міста вже вдруге (перше відбулося минулого року. — Авт.).

Масштаби обох неодмінних складових свята — харчової і культурницької — цього разу розширюються. Однак гурманам, які спеціально прийдуть поласувати галушками зі сметаною, гречкою, м’ясом, салом, сиром, печінкою, шкварками та ще кількома десятками смачнючих «приправ», ковтати одну лише слинку не доведеться... При цьому одразу можна буде подбати й про талію, «розтрушуючи» жирок власною участю в конкурсах і розвагах, «списаних» із творів найвидатніших полтавців — Миколи Гоголя та Івана Котляревського.

До речі, дійство, яке, за задумом організаторів, має через відомий бренд популяризувати Полтаву в Україні та світі, відбуватиметься на святій для кожного українця Івановій горі, поруч із меморіальною садибою автора «Енеїди» та «Наталки Полтавки». Позаторік попередня міська влада саме там вгніздила ще й пам’ятник полтавській галушці — скульптурний образ цієї страви із кам’яними кавалками у величезній мисці й такою ж ложкою біля неї. Причому найближчим сусідом символа «чревоугодія» став відбудований... Святоуспенський собор.

Тож після «гучних» протестів громадськості («УМ» першою серед всеукраїнських видань засудила таке святотатство) нові очільники мерії таки прибрали кам’яну галушку з–під храму й перенесли її на кілька десятків метрів, «присусідивши» нібито до ресторану «Іванова гора». Хоча й зараз цей пам’ятник стоїть буквально «під тином» садиби Івана Котляревського на горі, яку по праву вважають символом української духовності та святинею нашої держави. Відтак «галушкові» розваги все ж доречніше було б влаштувати в іншому місці.