Сербія проголосувала за Європу

На дострокових парламентських виборах, які відбулися в Сербії минулої неділі, несподівану сенсаційну перемогу здобули демократичні сили проєвропейського президента Бориса Тадича. Ці вибори були фактично референдумом щодо подальшого шляху країни: або швидке входження в ЄС і перспектива заможнішого життя, або ізоляція від Європи, сумнівні союзи з Росією та війна за Косово без надії на перемогу. Серби обрали перше, і такий вибір учора в самій країні та Європі сприйняли як сенсацію, оскільки опитування громадської думки свідчили про перевагу націонал–радикалів, котрі настільки були певні в перемозі, що почали переговори про формування нового уряду.

250 парламентських мандатів виборювали 22 партії, коаліції і блоки, які для проходження в парламент мали подолати 5–відсотковий бар’єр. За оприлюдненими вчора попередніми результатами, очолюваний президентом Тадичем блок «За європейську Сербію», основу якого складає Демократична партія, набрав 38,7 відсотка голосів (103 мандати), Радикальна партія на чолі з націоналістом Томіславом Ніколичем — 29,1 відсотка (77 мандатів), виборчий блок екс–премєра Воїслава Коштуніци «Єдина Сербія» — 11,3 відсотка (30 мандатів), Соціалістична партія колишнього президента Слободана Мілошевича — 7,9 відсотка (20 місць), ліберальні демократи — 5,2 відсотка (13 мандатів) та представники етнічних меншин — 2,3 відсотка зарезервованих за ними парламентських місць (7 мандатів).

Націонал–радикали вже визнали свою поразку, але попереджають переможців, що головні проблеми Сербії залишаються невирішеними і їхній тягар може невдовзі розчавити нову демократичну владу. Томіслав Ніколич нагадав, що за новий склад Кабінету міністрів повинні проголосувати 126 депутатів парламенту, а у Тадича та його прибічників — лише 103 голоси, і наразі ніхто з тих сил, які пройшли до парламенту, не поспішає в союзники до Демократичної партії. Теоретично можливо, що об’єднаються радикали Ніколича, демократи Коштуніци та соціалісти. І тоді відбудеться ревізія демократичного вибору Сербії. Але політичні оглядачі такий варіант вважають малоймовірним.

Традиційно слабко організоване керівництво Євросоюзу цього разу дуже ефективно провело кампанію «з роздачі пряників» і вибило ініціативу з рук націонал–радикалів. 29 квітня президент Тадич підписав асоціативну угоду з Брюсселем, а 6 травня 17 країн–членів повідомили сербам, що будуть видавати їм безкоштовні візи. Тобто ЄС став фактично відкритим для сербів. Таким кроком Брюссель спробував закласти довгострокові перспективи розвитку цього регіону. Адже відтак Белград буде змушений усе менше згадувати про свої права на Косово, а, відповідно, США та ЄС швидше завершать свій план введення Косова в міжнародне співтовариство як суверенної держави.