Силову фазу «показушної» операції завершено, «злочинців» затримано.
Учора українські «убозівці» святкували свої «сімнадцять миттєвостей весни», адже підрозділи боротьби з організованою злочинністю були створені 6 травня 1991 року, в День святого Георгія Переможця. Відтак загальновідоме зображення святого на коні, що пронизує списом змія, стало й емблемою Головного управління боротьби з організованою злочинністю, яке по праву вважається найпотужнішим і найелітнішим підрозділом вітчизняної міліції.
Розділити радість свята «убозівці» запросили журналістів. Щоправда, власного полігону в спецпідрозділу «Сокіл» немає — скористалися учбовим центром колег із «Барсу» Внутрішніх військ у Нових Петрівцях під Києвом. «Соколята» продемонстрували мас–медійникам силову фазу спецоперації зі знешкодження озброєних бандитів — зі штурмом автівок та будівлі, роботою снайперської пари та вибухами гранат.
За словами заступника начальника ГУБОЗ Володимира Міщенкова, силова фаза справжньої операції триває 10—15 хвилин, натомість готуються до неї кілька днів, а то й тижнів. «Нам головне — вирахувати злочинців, їхнє переміщення чи місце перебування, а там уже все відбувається швидко, — посміхаючись, говорять бійці «Соколу». — Головне, щоб не було жертв: бандитів треба затримати, а не знищити, ще й товаришів підстрахувати під час штурму. Ми ж не військові, всілякі «ура!» тут не проходять».
Те, як «соколята» діють під час штурму, вони продемонстрували й під час стрільби по мішенях — у «трійках» та «двійках». Згодом постріляти змогли й журналісти. Вибір був неабиякий: хочеш постріляти з конфіскованих у злочинців раритетів — пістолетів системи «наган», «маузер» чи навіть німецького «парабелума» зі свастикою — будь ласка! Що вже казати про ТТ, ПМ чи «беретту» — кожен обирав собі «ствол» на власний смак. А може, ще бажаєте, з автомата чи кулемета Калашникова? Без проблем.
«Працівники пера і диктофона приємно нас здивували своїми навиками стрільби. На жаль, наш особовий склад ще не досяг цього рівня влучності», — жартував згодом пан Міщенков.
Щодо рівня оперативного складу, то останнім часом ГУБОЗ не сходить зі стрічок новин. Новий керівник генерал–майор Володимир Бедриківський розвинув бурхливу діяльність — у службі почались серйозні структурні зміни, а тамтешні оперативники почали демонструвати фантастичні результати на ниві боротьби з хабарництвом. На сторінках газет та телеекранах регулярно згадуються шалені суми хабарів, які вдалося «задокументувати» ГУБОЗ. Про цьогорічні суми хабарів у 400 тисяч доларів, мільйон гривень тощо згадувала й «УМ».
Звісно, поки що, згідно з хроніками ГУБОзу, найбільшими корупціонерами в Україні є депутати сільрад і голови райдержадміністрацій, що «дерибанять» дорогоцінні гектари і сотки земель громади. Та, за словами пана Бедриківського, у ГУБОЗу дійдуть руки і до «губернаторів», і до урядовців, і до парламентаріїв. Мовляв, усьому свій час. Тим більше що сфера земельних відносин, на думку генерала, є найбільш корумпованою, а нинішній «дев’ятий вал корупції» здатні зупинити лише його підлеглі.
Щодо бандитів із «бригад», то «убозівці» зізнаються, що нині часи вже не ті, бо в Україні вже практично не залишилось організованих злочинних угруповань, які наводили жах на країну на початку 90–х. Лідери «бригад» переважно загинули у кривавих розборках, їхні «шістки» добувають строки ув’язнення. Їхню навалу 10—15 років тому зупинили саме «убозівці». Але роботи вистачає й нині.
«Ті, кого ми засадили на тривалі строки протягом 90–х років, зараз потроху звільняються з місць позбавлення волі й беруться за старе», — каже Володимир Бедриківський. Показовий приклад навели «УМ» у прес–службі ГУБОЗ МВС: нещодавно у Львівській області їхні співробітники заарештували учасників угруповання Карася—Пушкіна. Обидва тричі засуджені. Один — донеччанин, другий — львів’янин. За звичкою, вони спробували обкласти даниною бізнесменів. Але ті платити бандитам відмовилися — пішли до міліції і написали заяву...
За словами генерала Бедриківського, «розумніші учасники колишніх бригад «пішли» в економіку», але «убозівці» знаходять їх і там.
І наостанок. У переддень річниці Харківський УБОЗ вилучив два потужні арсенали вогнепальної зброї. У безробітного 23–річного молодика знайшли зброю та боєприпаси часів Другої світової війни — чотири гвинтівки 1927—1942 року випусків, виробництва СРСР, обріз гвинтівки, два автомати, стрічки кулеметні, боєприпаси, три гранати (РГД–33, Ф–1 та М–39), дві мінометні міни, два підривники до гранат тощо. Ще більший арсенал знайшли вдома у 25–річного майстра з ПТУ: кулемети Дегтярьова і «МГ–34», два револьвери системи «Наган», обріз гвинтівки, чотири гвинтівки Мосіна та Маузера, одну саморобну гвинтівку, пристрій для відстрілу малокаліберних набоїв.
Що тут скажеш — буде з чого постріляти журналістам!
ГУБОЗ виник на початку 90–х років — у період, який характеризувався небувалим зростанням злочинності, особливо її організованих форм. Користуючись прогалинами в законодавстві, кооператори та підприємці почали накопичувати тіньовий капітал. Водночас виникли групи колишніх спортсменів, що трансформувалися в злочинні «бригади». Рекетири все частіше вдавалися до вбивств підприємців, які відмовлялися платити «данину», усували конкурентів. Розподіл територій та сфер впливу супроводжувався кривавими сутичками, стріляниною та вибухами.
Для боротьби з цими явищами наказом МВС України № 019 від 6 травня 1991 року «Про створення підрозділів міжрегіональних управлінь боротьби з організованою злочинністю» й було народжено ГУБОЗ. Відтоді цей день вважається днем створення служби. У 1993 році з прийняттям Закону «Про організаційно–правові основи боротьби з організованою злочинністю» сформувалося правове поле для діяльності спецпідрозділів, а служба боротьби з організованою злочинністю почала діяти як цілісний структурний підрозділ у системі органів внутрішніх справ.
У 1995 році Верховна Рада прийняла Закон «Про боротьбу з корупцією». У системі служби БОЗ були створені відповідні антикорупційні підрозділи. Для посилення протидії корупції у 2008 році в структурі ГУБОЗу створено Антикорупційне бюро. Саме на цей підрозділ покладено завдання щодо протидії корупції серед високопосадовців та службових осіб органів державної влади, які наділені реальними контролюючими та розпорядчими функціями. Елітним спецпідрозділом ГУБОЗ є «Сокіл».
До речі, керівник ГУБОЗу одночасно є першим заступником міністра внутрішніх справ. У різні роки ГУБОЗ очолювали відомі генерали Григорій Шелудько, Олександр Іщенко, Юрій Вандін, Микола Джига, Михайло Корнієнко, Юрій Черкасов, Сергій Корніч. Нині керівником ГУБОЗ є Володимир Бедриківський.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
