Темні плями в історії про знайдену українськими прикордонниками ракету в Криму потрохи стають світлішими. Вже точно відомо, що знахідка таки була. Щоправда, суперечливим, з погляду на офіційні заяви, є факт, для чого вона призначалася. Якщо ще напередодні вітчизняні Військово–морські сили України з обережністю ставилися до будь–яких коментарів, а керівник прес–центру Микола Недогибченко в коментарі «УМ» запевняв, що морські піхотинці й у вічі не бачили ніякої ракети, то вже вчора, якщо вірити заявам російської сторони, стало відомо, що наші військові не лише знали про бойовий снаряд, а й безпосередньо брали участь у його ідентифікації.
«Після встановлення належності виробу фахівцями ЧФ у присутності прикордонників, представників ВМС, МНС і МВС України, він був оглянутий», — сказано в повідомленні служби інформації і громадських зв’язків ЧФ Росії. У ньому також говориться, що «під час огляду встановлено, що виріб не є бойовим і не представляє загрози для людей і навколишнього середовища», про що відповідний акт нібито підписали всі учасники процесу. Відтак російська сторона констатує: «5 травня на сайтах деяких українських ЗМІ з’явилося повідомлення, що російська ракета призначена для поразки надводних і повітряних цілей. Викликає здивування реакція окремих ЗМІ, що прагнуть через десять днів після події надати йому скандальний характер».
Утім уже згаданий Микола Недогибченко вчора в розмові з кореспондентом «УМ» цього разу вже не зміг підтвердити й заяву російської сторони. На запитання, чи справді українські військові проводили спільний огляд знайденої чи то ракети, чи то макету, він укотре запевнив, що жодної інформації про це ВМС України не має. «Звертайтеся до МЗС. Я не можу коментувати ці заяви, і нам нічого про це не відомо», — заявив пан Недогибченко, чим узагалі поставив питання «руба»: а навіщо Україні Військово–морські сили, які або не помічають навчань іноземних військ, або приховують інформацію від суспільства.
А ось Міністерство закордонних справ України таки направило Москві ноту з вимогою дати роз’яснення, чому навчання проводилися без відома української сторони, чим підтвердило, що тренування таки були. «У цьому контексті йдеться про два аспекти. Перший — політико–правовий. Будь–які навчання ЧФ РФ має погоджувати з українською стороною. А жодних заявок до ЧФ ВМС України не було! Відтак вони були проведені поза правовим полем, — пояснив учора в коментарі «УМ» речник МЗС Василь Кирилич. — Другий аспект — безпековий. Усі пам’ятаємо і середину 90–х із випадковими пострілами, і 2007 рік, коли російська ракета дивом минула Севастополь і розірвалася в повітрі».
За словами пана Кирилича, з приводу виходу з правового поля є нота і вимога недопущення подібних ситуацій. Що ж до заяви росіян про всього–навсього макет, а не ракету, пан Кирилич зазначив, що військові ЧФ РФ брали участь у огляді й наполягали на якнайшвидшому поверненні ракети їм. «Якщо це був лише макет, нехай би запросили журналістів і показали усім, а не наполягали на швидкому її розрізанні. Є і другий момент. Спільна комісія зафіксувала чорний наліт суміші на носі ракети, що вже свідчить, що вона була бойовою. Та й виявили її далеко від місця проведення навчань, звідки простий макет аж ніяк долетіти не міг».