Або повні баки автівок, або ситі люди?

Період «харчового добробуту» та стабільних світових цін на харчі, який тривав 30 років і серед західних економістів називався Голділокс, безповоротно минув. У світі почалася криза продовольства. За оцінками фахівців, вона може суттєво дестабілізувати внутрішню ситуацію у щонайменше 33 малорозвинених країнах. Ця криза з невпинним зростанням цін може тривати до 2010 року.

Розпочалося з рису

23 квітня дві найбільші американські мережі роздрібної торгівлі продуктами харчування оголосили про нормування продажу окремих видів харчів у зв’язку з кризою на світових ринках, підвищеного попиту на продовольство. Як повідомила агенція «Франс прес», 600 розташованих на території США магазинів «Семс Клуб», власником яких є найбільша у світі мережа супермаркетів «Вол–Март», обмежила продаж в одні руки чотирма 9–кілограмовими упаковками рису та деяких інших круп. «Це тимчасовий захід, який повинен забезпечити достаток рису для всіх покупців», — заявив представник «Семс Клубу». До подібних обмежень вдався і головний суперник цієї компанії — мережа супермаркетів «Костко».

У США паніка ще не охопила населення, свої холодильники та склади забивають продуктами про запас передусім ресторани та інші заклади харчування.

Упродовж останніх місяців ціни на рис зросли на 50 відсотків, що викликало велику стурбованість бідних країн, для багатьох з яких саме рис є головною їжею на столі. Високі ціни на рис викликали масові заворушення на Гаїті минулого місяця. На Філіппінах уряд для уникнення кровопролиття навіть залучив армію до розподілу рису в найбідніших регіонах країни. Світовий Банк попередив минулого місяця, що високу ціни на харчі можуть зіштовхнути нижче межу бідності, в обійми голоду, приблизно 100 мільйонів мешканців слаборозвинених країн світу. Перебої з постачанням рису до магазинів розпочалися навіть у Таїланді, який є його головним світовим виробником та експортером. У сусідній Малайзії ціни на рис зросли впродовж минулого року на 150 відсотків.

Лондонська газета «Економіст» пише, що в багатьох країнах Азії населення опинилося перед вибором: або три регулярні мисочки рису на день, або медичне обслуговування і освіта дітей. На Шрі–Ланці з огляду на недоступність рису голодують приблизно мільйон людей. Уряди Пакистану та Бангладеш заявили про критичну ситуацію в їхніх країнах у зв’язку саме зі стрибком ціни на рис. Уряди бідних країн безсилі й дають своїм громадянам поради на зразок «рятуйтеся хто як може», тобто використовуйте кожен клаптик землі біля своїх будинків для вирощування хліба насущного.

Прем’єр–міністр В’єтнаму Нгуєн Тан Дун намагається заспокоїти населення, яке в паніці впродовж останнього тижня викупило всі запаси рису в магазинах. Він повідомив, що уряд встановив нові, значно суворіші покарання за спекуляцію, оскільки лише впродовж кількох передтравневих днів ціни на цей продукт підскочили вдвічі. І це в країні, яка є другим після Таїланду світовим виробником рису, минулого року експортувала 4,5 млн. тонн.

І йдеться не лише про бідні країни, паніка шириться і так званим цивілізованим світом. В Австралії впродовж минулого року рис подорожчав на 50 відсотків, пшениця — на 130, але майже такий ціновий стрибок стався і на фрукти і овочі, білий хліб, молоко, сири та м’ясо. Рівень інфляції лише в березні становив 4,2 відсотка — найвищий показник за останні 16 років, повідомляє Австралійське бюро статистики. Дослідження у Великій Британії показали, що пересічний мешканець цієї країни витратив упродовж 2007 року на продукти харчування на 800 фунтів стерлінгів (вісім тисяч гривень) більше, ніж 2006 року. Центральне статистичне бюро Хорватії повідомило, що середньостатистична родина з чотирьох осіб у березні цього року витратила на харчі 2233 куни (куна приблизно дорівнює гривні). За розрахунками, до кінця цього року місячні витрати такої пересічної родини на харчі зростуть до 3500 кун.

Хто винен?

Новопризначений уповноважений Комісії з прав людини ООН Олів’є де Шуттер на скликаному минулої п’ятниці спеціальному засіданні заявив, що світова харчова криза є масовим порушенням прав людини. Він наголосив, що протести, страйки та заворушення, що вже розпочалися в багатьох слаборозвинених країнах світу після різкого зростання цін на рис, пшеницю, кукурудзу, олію та інші базові продукти, не скоро закінчаться, бо не видно шляхів оперативного вирішення проблеми.

Де Шуттер порівняв кризу з «тихим цунамі», яким уже охоплено 100 мільйонів мешканців планети. «Якби якийсь диктаторський режим заарештував 100 мільйонів осіб або їх побила поліція, то увесь Захід вийшов би на вуличні демонстрації, було б скликане спеціальне засідання ООН», — сказав Олів’є де Шуттер. Наразі ж він скликає в Женеві 22 чи 23 травня надзвичайне засідання Комісії ООН із прав людини, на якому за допомогою інших міжнародних агенцій будуть розроблені тимчасові шляхи виходу з кризи.

Олів’є де Шуттер назвав головною причиною подорожчання харчів передачу великих площ землі, які раніше мали сільськогосподарське призначення, під вирощування рослин для виготовлення біопального. Тому він закликав уряди світу заморозити інвестування в індустрію біопального. В інтерв’ю французькій газеті «Монд» він перерахував також три інші головні причини зростання світових цін на харчі: спекуляцію (лише за рахунок спекуляцій ціни зросли на 30 відсотків), зростання цін на добрива та пальне. Попередник де Шуттера в ООН — Жан Зіглер — також називав біопальне «злочином проти людства» і закликав негайно заборонити його використання.

Лобісти біопального також не мовчать. «Процвітання таких країн, як Індія, є позитивним знаком, але воно викликає підвищений попит на якісну їжу, що, у свою чергу, спричиняє зростання цін на харчі», — ось так спрощено пояснив кілька днів тому під час перебування в штаті Міссурі причину кризи президент США Джордж Буш. Просто і цинічно, бо виходить, що американці мають право на якісні харчі, а індуси — ні. Держсекретар США Кондоліза Райс висловилася в тому ж ключі: «суттєве поліпшення» дієт індусів і китайців є однією з головних причин світової харчової кризи. І Буш, і Райс вважають, що біопальне належить до другорядних чинників у зростанні цін.

Прозріння після першої набитої гулі

Упродовж минулого року Сполучені Штати пустили третину своєї зернової продукції на виготовлення біопального, Європейський Союз планує на 10 відсотків задовольняти свої потреби в пальному за рахунок етанолу. Це при тому, що в ЄС ціна пшениці становить 203 євро за тонну, а рік тому була лише 160 євро, ціна соняшникової олії підскочила до 1100 євро за тонну у порівнянні з 680 євро минулого року. Європейський банк реконструкції та розвитку радить менш розвиненим країнам континенту здійснювати жорсткий контроль цін, грошові інтервенції, а головне — радикально переглянути аграрну політику, збільшити інвестування в сільське господарство, що обернеться поліпшенням життя громадян окремої країни та можливими більшими прибутками від експорту. Адже лише в межах ЄС упродовж останніх років фермери припинили використовувати 3,8 млн. гектарів плодородних земель. Експерти світових харчових ринків передбачають, що впродовж цього року ціни на приблизно 2030 найменувань харчових про­дуктів зростуть не менше ніж на 60 відсотків.

Світові лідери все більше замислюються над вибором: еко­логічно чисте біопальне чи про­дукти харчування. Прем’єр–міністр Великої Британії вже заявив, що буде вимагати на найближчому саміті ЄС переглянути в бік зменшення плани стосовно того, що до 2010 року виробництво біопального потрібно довести до 10 відсотків від обсягів загального споживання. водночас ЄС планує збільшити посіви пшениці цього року на 13 відсотків. У виграші від кризи будуть фермери найпотужніших світових аграрних країн: США, Бразилії, Аргентини, Канади та Австралії.

КРАСНОМОВНА СТАТИСТИКА

Понад 850 мільйонів мешканців планети потерпають від нестатків харчів, щодня у світі від голоду помирають 24 тисячі осіб. Кількість голодуючих найближчим часом зросте на 100 мільйонів, бо світові ціни на рис упродовж останніх 12 місяців зросли на 80 відсотків, на пшеницю — на 130 відсотків, а середні ціни на всі харчі — на 57 відсотків.