Салат із октановим числом

Днями, коли українці весело та безтурботно святкували Великдень, назву нашої країни перелякано вимовляли чиновники різними європейськими мовами. Бабуся–Європа оголосила, що в імпортованій з України соняшниковій олії виявили частинки мінеральних і паливних масел. Найгучніше відреагували на заході континенту — в Іспанії. Місцева агенція з безпеки харчових продуктів розпорядилася вилучити з продажу всю соняшникову олію без розбору, а громадянам категорично не радять вживати цей продукт.

Представник Єврокомісії Майкл Манн заспокоїв переляканих мешканців Старого континенту, повідомивши, що трохи нафти у жовтогарячій олії нікому не зашкодить. «Аналіз, зроблений щодо вмісту нафти в соняшниковій олії, показав, що цей рівень не може мати серйозного впливу на здоров’я людини. Однак Єврокомісія та країни–члени ще вирішать, чи потрібно провести додаткові дії на рівні ЄС з оцінки рівня ризику», — сказав Манн, додавши, що він палко мріє поговорити на цю тему з українською владою.

«Український слід» в олії знайшли також у Франції, Нідерландах, Італії. Але, на відміну від гарячих іспанців, не квапляться вилучати продукт із крамниць, обмежилися повідомленням у Європейську комісію.

Деякі акценти у цій справі може розставити статистика. Так, іспанці щорічно вживають понад триста тонн соняшникової олії. А практично монополістом на цьому ринку є наша держава, яка продає на Піренеї двісті тисяч тонн низькокалорійного продукту. Найкращий метод усунути конкурента — це, звичайно ж, переконати споживачів, що його продукція є неякісною.

Версію про початок торговельної війни проти українських експортерів олії не відкидають наші експерти. «Подібні прецеденти вже були. Востаннє — кілька років тому, коли Україна входила у трійку світових експортерів зерна, — розповів «УМ» президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. — Тоді у різних державах раптом виявили в українському зерні залишки пестицидів, збудники карантинних хвороб». «Вітчизняний продукт, який ми продаємо на Захід, безсумнівно, відповідає усім європейським нормам, — сказав «УМ» експерт Клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. — Визначити, чия вина у потраплянні нафти — виробника, перевізника, імпортера, мають спеціалісти. Однозначно можна сказати, що неможливо так вирощувати соняшник чи переробляти його, аби до продукту потрапила нафта. Найімовірніше, якщо звинувачення мають місце, перевізник не надто ретельно помив цистерни, у яких до цього перевозили нафтопродукти».

Але як би там не було, нині ситуація вимагає від уряду відмивання іміджу наших експортерів. «За необхідності можна подавати до суду, — вважає Леонід Козаченко. — На цій ситуації можна навіть заробити».